План – конспект уроку на тему: «Склад
і властивості основних класів неорганічних сполук»
Мета уроку:
навчальна: узагальнити й
систематизувати знання про склад, класифікацію, хімічні властивості основних
класів неорганічних сполук, типи хімічних реакцій; генетичний зв’язок; навчити
виконувати завдання зі складання рівнянь реакцій за схемою, удосконалювати
вміння у написанні формул речовин і хімічних рівнянь, розстановці коефіцієнтів;
показати практичне значення знань про взаємозв’язок речовин для одержання нових
сполук і матеріалів, розв’язувати задачі
розвивальна: розвивати пам’ять, логічне мислення, уміння нестандартного мислення;
виховна: виховувати творчий підхід до навчання, колективізм, інтерес до хімії.
Тип уроку: узагальнення та систематизація знань учнів.
Форма проведення: урок дослідження.
Обладнання: штатив із пронумерованими пробірками, картки самооцінювання,
універсальний індикатор, роздаткові картки із завданнями, мультимедійний
проектор, презентація уроку створена програмою Power Paint.
Реактиви: сульфатна кислота, натрій гідроксид; натрій хлорид, дистильована
вода.
Методи: інтерактивні методи навчання: робота у групах, парах.
Хід уроку:
1. Організація
навчальної діяльності
Слово
вчителя. Хімія – дивна
наука. В ній таємна прихована суть. Простягає вона свої руки у найглибші
глибини, щоб буть, чарувати сучасну людину, дарувати їй блага земні. З нею
людство ніколи не згине, якщо вивчить закони її. І тому кожен має пізнати всі
хімічні закони життя. Вчити хімію треба завзято і в майбутнє нести ці знання.
Правила
на уроці:
У
– уважні
Р
– розумні
О
– організовані
К
– кмітливі
2. Мотивація
навчальної діяльності
Уявіть собі, що на дворі
зима. Наш організм для підвищення імунітету потребує вітаміну С, тобто
аскорбінової кислоти, що міститься у цитрусових, шипшині,смородині. В морозну погоду необхідно у свій раціон
включити калорійні продукти такі як: м’ясо, рибу, різноманітні супи і бульйони,
але не забувайте до них додати натрій хлориду. Не зловживайте газовими напоями,
тому що вони негативно діють на зубну емаль і шлунок… Напевно ви здогадались,
що згадані мною сполуки належать до … (відповідь учнів) основних класів неорганічних сполук.
Запишіть тему уроку «Основні класи неорганічних сполук». Відкриваємо
зошити її записуємо число і тему нашого уроку.
3. Оголошення
теми та мети уроку
Тема
уроку: Склад і властивості
основних класів неорганічних сполук
Мета
уроку: узагальнити та
систематизувати знання про склад і властивості основних класів неорганічних
сполук.
4. Основна
частина уроку
Вправа
«Мікрофон»
Ви є автором підручника з хімії. Як би ви пояснили,
які речовини називаються оксидами? Кислотами? Основами? Солями?
Оксиди – це складні речовини, до складу яких входять
два елементи одним з яких є Оксиген.
Кислоти – це складні речовини, до складу яких входить
атом Гідрогену та кислотного залишку.
Основи – це складні речовини, до складу яких входить
метал та одна або декілька гідроксильних груп.
Солі – це складні речовини, які складаються з аніонів
(кислотні залишки) та катіонів (метали та металоподібні групи).
Вправа
«Бліц опитування»
1.
Оксиди
класифікують на основні, кислотні та … (амфотерні)
2.
Кислотні
оксиди не взаємодіють з … (кислотами)
3.
Реакція
взаємодії між кислотами та основами називається … (нейтралізація)
4.
В
залежності від кількості атомів Гідрогену кислоти бувають: одноосновні, …, …
(двоосновні та триосновні)
5.
У
лужному середовищі фенолфталеїн набуває кольору … (малинового)
6.
У
результаті взаємодії кислотного та основного оксидів утворюється … (сіль)
7.
Розчинні
у воді основи називаються … (лугами)
8.
Основні
оксиди не взаємодіють з … (основами)
Вправа
«Морський бій» На дошці зображена
таблиця, учням необхідно спочатку вразити оксиди, кислоти, солі, основи. Один
учень працює біля дошки, решта – в зошиті.
А
|
Б
|
В
|
Г
|
Д
|
|
1
|
СаО
|
NaCl
|
H2S
|
CaSO4
|
Fe2O3
|
2
|
KCL
|
SO2
|
Na2SO4
|
Mg(OH)2
|
NaBr
|
3
|
NaOH
|
H2SiO3
|
KOH
|
HI
|
K2O
|
4
|
Al2O3
|
H2SO4
|
CaCl2
|
Al(OH)3
|
Al(NO3)2
|
5
|
Na2O
|
Ca(OH)2
|
HBr
|
MgO
|
HCL
|
Оксиди:
1А, 4А, 5А, 2Б, 5Г, 1Д, 3Д.
Кислоти:
3Б, 4Б, 1В, 5В, 3Г, 5Д.
Основи:
3А, 5Б, 3В, 2Г, 4Г.
Солі:
2А, 1Б, 2В, 4В, 1Г, 2Д, 4Д.
Вправа
«Складіть формули речовин»
Троє учнів працюють біля дошки. Вчитель зачитує назву
речовини, учням необхідно скласти її формулу.
Калій гідроксид, Цинк оксид, Магній нітрат, Натрій
карбонат, Алюміній сульфат, Бромна кислота, сульфатна кислота, фосфор (V)
оксид.
Відповідь:
KOH, ZnO, Mg(NO3)2,
Na2CO3, Al2(SO4)3, HBr,
H2SO4, P2O5
Вправа
«Міні - практикум»
На демонстраційному столі знаходиться штатив із
пробірками. У трьох пронумерованих пробірках містяться розчини речовин:
сульфатної кислоти, натрій гідроксиду та калій хлориду. Визначте кожну з
речовин за допомогою дослідів.
Розв’язування
задач
Який об’єм сульфур (IV)
оксиду буде взаємодіяти з натрій гідроксидом, якщо в результаті реакції
утвориться натрій сульфіт з кількістю речовини 0,2 моль.
Відповідь:
4,48 л.
5. Підбиття
підсумків, оголошення домашнього завдання
Повторити вивчений матеріал та підготуватись до
самостійної роботи
План конспект уроку на тему: «Хімічний
зв’язок
і будова речовини»
Мета: повторити й узагальнити знання про види хімічного
зв’язку, будову речовин; актуалізувати та закріпити знання учнів про залежність
хімічного зв’язку від будови речовини; закріпити навички визначення типу
хімічного зв’язку, ступеня окиснення елементів та типу кристалічних ґраток.
Очікувані
результати: учні мають уміти
визначати тип хімічного зв’язку, ступінь окиснення елементів та типи
кристалічних ґраток; учні мають складати електронно-крапкові формули та схеми
утворення хімічного зв’язку; учні мають уміти прогнозувати властивості речовин
за їхньою будовою та будову речовин за їхніми властивостями.
Базові
поняття та терміни: атом,
енергетичний рівень, енергетичний підрівень, хімічний зв’язок, ковалентний
зв’язок, ковалентний полярний і неполярний зв’язок, йонний зв’язок, ступінь
окиснення, валентність, типи кристалічних ґраток: молекулярні, йонні, атомні,
металічні.
Обладнання:
Тип
уроку: повторення вивченого
матеріалу, закріплення знань, умінь і навичок.
Хід уроку:
1. Організаційний
момент
У вас найкращий сусід по парті. Притуліть свої долоні до
долонь сусіда і промовте: «Теплом своїх долонь, я з другом поділюсь, урок
цікавий, новий, я з радістю почну!»
2. Актуалізація
опорних знань, перевірка домашнього завдання
Учні
виконують невелику самостійну роботу (15 хвилин)
І
варіант
Виконайте
тестові завдання
1.
Оксиди
– це:
а)
складні речовини, які складаються з гідрогену та кислотного залишку;
б)
складні речовини, які складаються з двох елементів, одним з яких є Оксиген;
в)
складні речовини, які складаються з металу та однієї або декількох
гідроксильних груп;
г)
складні речовини, які складаються з катіонів металу та аніонів кислотного
залишку.
2. Солі – це:
а)
складні речовини, які складаються з гідрогену та кислотного залишку;
б)
складні речовини, які складаються з двох елементів, одним з яких є Оксиген;
в)
складні речовини, які складаються з металу та однієї або декількох
гідроксильних груп;
г)
складні речовини, які складаються з катіонів металу та аніонів кислотного
залишку.
3. Складіть формули оксидів таких елементів: Ферум (ІІ),
Нітроген (І), Карбону (ІV), Сульфур (IV).
4. З даного переліку речовин виписати окремо формули
солей: FeCl2, Na2O, NaOH, FeCl3, CO2, Fe2O3, Al(OH)3, BaSO4, KCl, MgO, SO3, NO2, HNO3, AgNO3.
5. З даного переліку речовин виписати окремо формули
кислот: P2O5, HNO3, CO, Na2O, HSO3, H2SiO3, Mg(OH)2, FeCl3, H2S, HClO4
6. Закінчіть рівняння реакції
а) MgO + HCl =
б) CaCO3 =
в) Ca(OH)2 + HNO3 =
г) BaCl2 + H2SO4 =
ІІ
варіант
Виконайте
тестові завдання
1.
Основи
– це:
а)
складні речовини, які складаються з гідрогену та кислотного залишку;
б)
складні речовини, які складаються з двох елементів, одним з яких є Оксиген;
в)
складні речовини, які складаються з металу та однієї або декількох
гідроксильних груп;
г)
складні речовини, які складаються з катіонів металу та аніонів кислотного
залишку.
2. Кислоти – це:
а)
складні речовини, які складаються з гідрогену та кислотного залишку;
б)
складні речовини, які складаються з двох елементів, одним з яких є Оксиген;
в)
складні речовини, які складаються з металу та однієї або декількох
гідроксильних груп;
г)
складні речовини, які складаються з катіонів металу та аніонів кислотного залишку.
3.
Складіть формули солей утворених такими елементами і кислотними залишками: Mg і Cl, Al і NO3, Na і SO4, Cu і CO3.
4.
З даного переліку речовин виписати окремо формули основ: Na2O, KOH, P2O5, Al(OH)3, Ba(OH)2,
MgSO4, Mg(OH)2,
NO, Ca(OH)2, NaOH, H2S, H2CO3, Zn(OH)2, ZnO.
5.
З даного переліку речовин виписати окремо формули оксидів: H2SO4, CO, NaOH, BaO, K2O, SO2, HCl, P2O5, NO2, Al(OH)3
6.
Закінчіть рівняння реакції:
а)
Mg(OH)2 =
б) Na2O + H2O =
в) Cu(OH)2 + HCl =
г) Zn + HCl =
Вправа «Бліц - опитування»
1.
Речовини
за властивостями поділяються на …, … (прості та складні)
2.
Хімічні
елементи поділяються на …, … (метали та неметали)
3.
Як
змінюються властивості елементів у ПСХЕ? (у періодах металічні властивості
зменшуються, а неметалічні зростають; у групах металічні властивості зростають)
4.
Яку
будову мають метали та неметали?
Фронтальне опитування
1.
Що
ви знаєте про будову атома?
2.
Подивіться
на ПСХЕ та назвіть хімічні елементи, які мають завершальний зовнішній
енергетичний рівень.
3.
Подивіться
на ПСХЕ та назвіть хімічні елементи, які мають не завершальний зовнішній
енергетичний рівень.
4.
Наведіть приклади елементів, які відносяться до металів.
5.
Наведіть
приклади елементів, які відносяться до неметалів.
6.
Наведіть
приклади s-елементів, p
–
елементів, d
–
елементів, f
–
елементів.
3.Оголошення теми та мети уроку
Тема уроку: Хімічний зв’язок та будова речовини
Мета уроку: поглибити знання про хімічний зв’язок та будову речовини
4.Основна
частина уроку
Будова
атома
Завдання:
Визначте число електронів, протонів і нейтронів в
елементах з протонним числом 11, 23, 55, 66, 77, 88.
Для атомів Хлору, Брому і Мангану спільним є: а) число
енергетичних рівнів, б) число валентних
електронів в) загальна кількість
електронів г) інше
Спільні хімічні властивості мають такі елементи: а)
Кальцій і Хлор, б) Хром і Селен, в) Германій і Станум, г) Алюміній і Аргон, д) Натрій і Сульфур
Укажіть порядковий номер елемента та назву самого
елемента, будова зовнішнього енергетичного рівня якого … 2s22p6, 3s23p4,
3d104s2.
Хімічний
зв’язок
Завдання:
Розподіліть речовини за типом
хімічного зв’язку: F2, H2O, FeCl3, O2, BaCl2,
NCl3, CO2, N2,
Ca3P2, LiBr.
Для речовини SO2 запишіть електронно-крапкову
та структурну формули. Позначте зміщення електронної густини.
Запишіть схему утворення
зв’язку в молекулі води.
Атом певного хімічного елемента
має на три електрони більше, ніж йон Натрію. Запишіть електронну формулу цього
елемента.
Складіть рівняння реакції між простими речовинами, що утворені
хімічними елементами з протонними числами: а) 12 і 8; б) 1 і 35.
Визначте тип хімічного
зв’язку продукту реакцій. Намалюйте схеми його будови. Визначте його
властивості.
Кристалічні
гратки
Завдання:
Які кристалічні ґратки мають
нафталін, вода, кухонна сіль, алмаз? За якою ознакою це можна визначити?
Відповідь поясніть.
Кристалічний силіцій є дуже
твердою речовиною з металічним блиском, із незначною електропровідністю та
температурою плавлення +1420 °С. Визначте тип кристалічних ґраток
у цій речовині. Відповідь поясніть.
5.
Домашнє завдання
Читати параграф, опрацювати конспект,
створити ментальну карту з теми «Хімічний зв’язок» та «Будова речовини», підготувати повідомлення
або проект на тему: «Значення розчинів у природі та житті людини»
План конспект уроку на тему: «Поняття про дисперсні системи»
Мета уроку:
ü сформувати уявлення в учнів про дисперсні системи,
колоїдні розчини, ознайомити школярів з класифікацією дисперсних систем,
пояснити суть таких понять, як суспензія та емульсія, навчити розрізняти
колоїдні розчини та істинні;
ü розвивати
спостережливість та вміння аналізувати, логічне й критичне мислення;
ü виховувати
любов до предмету, екологічну свідомість учнів.
Тип уроку: урок засвоєння
нових знань та умінь
Форми роботи: розповідь,
бесіда, проведення хімічного експерименту
Обладнання для проведення досліду: дистильована
вода, розчин білка у воді, 10 %-ий розчин ферум (ІІІ) хлориду FeCl3, 4 хімічні
стакани (2 на 50 мл, 2 на 250 мл), піпетка, сухе пальне, штатив, ліхтарик (або
лазерна указка).
Додатково: стакан молока,
піна, шоколад, фарба, сік
Базові поняття і терміни: дисперсна
система, дисперсна фаза, дисперсійне середовище, колоїдний розчин, золь,
емульсія, суспензія.
Хід уроку:
1.
Організаційний
момент
Посмішку можна
купити, можна продати, але цінність вона має лише тоді, коли її просто дарують.
Ото ж поглянули на сусіда, посміхнулись і на цій позитивній ноті, ми
розпочинаємо урок.
2.
Мотивація
навчальної діяльності
На демонстраційному столі вчителя у стаканчиках
знаходиться: молоко, фарба, шоколад, піна, сік
Слово вчителя. Дорогі учні, ви
вже мали змогу неодноразово переконатись наскільки велика кількість речовин
існує в навколишньому світі та у яких казкових взаємоперетвореннях вони можуть
брати участь. Щодня ми стикаємось з чималою кількістю речовин у різних
варіантах поєднання одних з одними, проте не завжди нам вдається зрозуміти ці
дивовижні комбінації, їх властивості, взаємозв’язки, тощо.
Погляньте на
демонстраційний стіл. На перший погляд може здатись, що це далекі, зовсім не
пов’язані між собою
речі, чи не так?
Насправді всі
ці речовини досить близькі з хімічної точки зору суміші, що мають назву… Яку
саме, я пропоную вам здогадатися самостійно.
У деяких учнів
на столах лежать картки з буквами, я прошу вас вийти до дошки.
Після роздумів
учні складають слово РОЗЧИНИ.
Вправа «Асоціативний кущ» Які асоціації у
вас виникають, коли ви чуєте слово система?
Для чого
взагалі ми повинні вивчати цю тему з хімії?
Взагалі, як ми знаємо людина за життя
використовує найбільше розчинів:
- по-перше, для
забезпечення себе їжею використовує продукти рослинного й тваринного походження,
які росли на основі використання водних розчинів поживних речовин і споживання
нижчих організмів вищими (трапляються випадки, коли рослини споживають вищі організми);
- по-друге, для
приготування їжі, використання побутових засобів хімії, ліків, парфумерії,
харчової промисловості;
-по-третє, для діяльності
різних галузей промисловості (наприклад, текстильна промисловість,
металообробна, виробництво синтетичних волокон та інші).
Найчастіше ми маємо справу не з чистими речовинами, а з сумішами, або
розчинами.
Отже, висновком з усього обговореного є те, що нам дійсно потрібно вивчати
дану тему, бо розчини є найважливішими системами на землі. Тож завдання
уроку полягає в тому, щоб дізнатися ще
багато чого цікавого та нового про розчини, їх різноманітність та ще багато
цікавого.
3. Оголошення теми та мети уроку
Тема уроку: Поняття про дисперсні системи
Мета уроку: сформувати поняття розчини; сформувати
поняття дисперсні системи; сформувати та поглибити знання про дисперсні
системи.
4. Актуалізація опорних знань
Вправа «Мозковий штурм»
-
Які речовини називаються чистими, а які сумішшю? (Чисті
речовини – це частинки однієї речовини і характеризуються постійними
властивостями та складом. Чиста речовина не містить домішок інших речовин.
Суміш – це система до складу якої входять дві або більше хімічних сполук).
-
Чим відрізняються однорідні та неоднорідні суміші? (Однорідні
суміші – це суміші у яких компоненти змішані між собою на молекулярному рівні;
їх не можливо помітити неозброєним оком, та навіть із використанням оптичних
приладів. (чай з цукром, вода і сіль, повітря). Неоднорідні суміші – це суміші
в яких одна речовина не розчиняється в іншій. (перець мелений і вода, вода і
пісок, борошно і вода)).
-
Дайте визначення поняттю розчини? (Розчини – це однорідні
системи двох або кількох компонентів).
-
Наведіть
приклади розчинів, які ви застосовуєте у своєму побуті, які речовини ще можна
віднести до розчинів?
5. Виклад
нового матеріалу
Класифікація дисперсних систем
Як нам уже відомо, кожен складник суміші ми називаємо компонентом. Ті чи інші компоненти як
правило не вступають одне з одним у хімічну взаємодію і не змішуються між
собою. Якщо ми маємо справу саме з такою сумішшю, компоненти якої розподілені
між собою, то тут доречно говорити про дисперсну
систему.
Дисперсна система – це суміш, у якій дрібні частинки
одного компонента рівномірно розподілені в об’ємі іншого.
Будь-яка
дисперсна система складається з дисперсної фази і дисперсійного середовища. Для
того щоб запам’ятати що є що,
вам слід оцінити якого компонента є менше, а якого більше. Той, що у меншій
кількості – це дисперсна фаза, а той
що переважає за кількістю – дисперсійне
середовище. Частинки дисперсної фази завжди розподілені між частинками
дисперсійного середовища!
Дисперсні
системи можуть розрізнятися за агрегатним станом компонентів, тобто дисперсної
фази і дисперсійного середовища.
|
Дисперсійне середовище
|
Дисперсна фаза
|
Назва дисперсної системи/Приклад
|
|
Газ
|
Рідина
|
Аерозоль (туман)
|
|
Тверда речовина
|
Аерозоль (дим, пил)
|
|
|
Рідина
|
Газ
|
Піна (мильна піна)
|
|
Рідина
|
Емульсія (молоко, лімфа)
|
|
|
Тверда речовина
|
Суспензія (кров, мул у ставку)
|
|
|
Тверда речовина
|
Газ
|
Тверда піна (пінопласт, пемза, хліб)
|
|
Рідина
|
Капілярні системи (Зубна паста, ґрунт)
|
|
|
Тверда речовина
|
Тверді гетерогенні системи (Шоколад, сплави)
|
В залежності
від розміру частинок дисперсної фази дисперсні системи ділять на такі групи:
|
Назва
|
Розмір
частинок
|
|
Грубодисперсні
|
Понад 100 нм
|
|
Тонкодисперсні
(золі)
|
Від 1 до 100
нм
|
|
Істинні розчини
|
Менше 1 нм
|
Зазвичай усі
дисперсні системи складаються з двох і більше компонентів. Однак існують і
цікаві виключення. Як ви гадаєте, чи
існує така дисп. с-ма, у якій є лише 1 компонент? На висоті близько 300 км
над поверхнею Землі уже відсутнє повітря, але там можна знайти часточки
космічного пилу, які завислі у вакуумі, тобто ні в чому. Ось такі цікаві
парадокси дарує для нашого обдумування природо. Але давайте спустимося з такої
висоти на поверхню нашої планети і подумаємо про такі речі, як «емульсія» і
«суспензія». Ми згадували їх при класифікації дисперсних систем і, впевнений,
ви зараз зможете навести їх приклади.
Емульсія – дисперсна система, що складається із
двох взаємно нерозчинних рідин.
Суспензія – дисперсна система, у якій дисперсною
фазою є тверді частинки, що розподілені в об’ємі рідкого дисперсійного середовища.
Пригадайте і
скажіть, якщо ми скаламутимо воду у ставку, чи постійно вона залишатиметься
каламутною? (Ні, мул з часом осідає)
А якщо така емульсія, як молоко, що включає в собі завислі крапельки жиру,
тривалий час зберігатиметься у холодильнику, вона залишатиметься без змін? (Ні, на поверхні молока з’являється шар
сметани) Тобто ми з вами підійшли до важливого розуміння властивостей
емульсій і суспензій – їх нестійкість і руйнування з часом. Саме тому в
інструкції до багатьох лікарських препаратів, деяких косметичних засобів, ми
можемо побачити напис «збовтати перед застосуванням!». Поміркуйте для чого це
потрібно.
Колоїдні
розчини
При
класифікації дисперсних систем за лінійними розмірами дисперсної фази ми
зустрічали такий термін, як «золі». У даного поняття є ще один синонім – колоїд, або колоїдний розчин. Назва походить від грецького «колла» - «клей». Колоїдні розчини – це тонкодисперсні системи,
тобто розмір частинок дисперсної фази коливається в межах від 1 нм до 100 нм.
Це означає, що частинки у колоїдах є більшими за йони чи молекули в істинних
розчинах, проте меншими за частинки у суспензіях. Інколи візуально важко
відрізнити істинний розчин від колоїдного, адже наш зір не дає змогу побачити
частинки. З цією метою використовують світлові мікроскопи, або інший цікавий
метод.
Перед учнями знаходяться два хімічні
стакани з розчином кухонної солі в одному, та розчином білка в іншому. Розчини
є практично ідентичними на вигляд. Дітям пропонується відгадати у якому стакані
р-н солі, а у якому р-н білка. Тоді вчитель починає просвічувати вміст двох
стаканів кишеньковим ліхтариком або лазерною указкою. У тому стакані, де
містився істинний р-н – ніяких змін не спостерігається. В іншому, з розчином
білка, видно світловий конус на шляху проходження світлових променів.
Ви спостерігали
появу світлового конуса у колоїдному розчині. Це носить назву ефект
(конус) Тіндаля, що був названий в честь його відкривача – британського
фізика й інженера Джона Тіндаля. Цей метод дає змогу відрізняти золі від
істинних розчинів, адже світлові промені можуть з легкістю оминати дуже
маленькі часточки, такі як йони, молекули (менші 1 нм), але розсіюються,
потрапляючи на великі перешкоди, як у випадку частинок дисперсної фази у
колоїдах. Таке явище ви можете спостерігати у запилених кінотеатрах та темних
кімнатах, де світло розсіюється на частинках пилу. Поява конуса Тіндаля дасть
вам змогу перевіряти запиленість приміщень де ви знаходитесь.
Практична частина
Учитель пропонує учням допомогти йому
виконати хімічний експеримент.
1. Інструктаж з техніки безпеки
А тепер
спробуємо пробуємо провести ще один дослід, згадавши таку тему, як солі. Перед вами знаходиться 10 %-ий розчин ферум
(ІІІ) хлориду. Що буде, якщо розчин цієї солі я додам до звичайної дистильованої
води? (зміни не відбудуться)
І справді! Ми
спостерігали звичайнісінький процес розбавлення. Питання було безглуздим, може
здатись вам. Але пропоную дещо змінити умови експерименту. Що буде якщо ми
аналогічно додаватимемо розчин ферум (ІІІ) хлориду вже до киплячої води?
Стакан з дистильованою водою
закріплюється у штативі та підпалюється сухе пальне. Прогрівши стакан, вода
доводиться до кипіння. У киплячу воду краплями додається жовто-оранжевий
розчин ферум (ІІІ) хлориду FeCl3. Утворюється прозорий розчин насиченого вишневого кольору.
Зовсім інший
результат, чи не так?! За допомогою ліхтарика знову спробуємо перевірити наші
розчини.
У стакані з ферум (ІІІ) хлоридом нічого
не спостерігається, а у іншому – конус Тіндаля.
Виявляється, ми
з вами отримали колоїдний розчин! Процес, який відбувався при додаванні FeCl3, є доволі
складним. Але такий метод утворення золів у хімії називають конденсаційним.
Колоїдні
розчини є вкрай унікальними і незвичними, проте дуже поширеними. Хімік Жуков
називав людину ходячим колоїдом. І справді, цитоплазма наших клітин, як і деякі
тканини нашого організму, є золями. Золі, які мають желеподібну структуру,
називають гелями. Гель для
волосся, холодець, фруктове желе – це колоїдні розчини. Перевірте їх якось при
нагоді за допомогою прийому з ліхтариком.
6. Узагальнення нових знань та вмінь
Учні працюють
із хмаринкою тегів, тим самим закріплюють поняття, які розглянули сьогодні на
уроці.
7. Домашнє завдання
Читати параграф, опрацювати конспект,
створити ментальну карту до теми «Дисперсні системи», скласти кросворд до теми «Розчини»
Комментариев нет:
Отправить комментарий