Розробки уроків з хімії

   
План – конспект уроку на тему: «Хімія—природнича наука. Речовини та їх перетворення у навколишньому світі. Короткі відомості з історії хімії.»
  Мета уроку: ознайомитись з хімією, як наукою та її історичним розвитком, розглянути поняття речовин та їх властивостей, осмислити їх перетворення, розширити погляд на взаємопов’язаність наук з хімією;  розвити навички наводити приклади, використовувати отримані знання на практиці, працювати в парі та робити висновки; виховати ініціативу, відповідальність за доручену справу, науковий інтерес, національний патріотизм, розуміння ролі хімії у житті.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань
Обладнання: зошит, підручник, мультимедійне обладнання, відео, ПС Менделеєва, штатив, пробірки, речовини для проведення експерименту, роздатковий матеріал
Хід уроку:
1.  Організаційний момент
Привітання, відмічання відсутніх.
2.     Мотивація навчальної діяльності
Завдання Розгадати ребус
   
Вправа «Асоціативний кущ» Які асоціації у вас виникають, коли ви чуєте слово хімія?
Для того, щоб у вас сформувалось невелике уявлення про те, що ми будемо робити, вивчати на уроці хімії, я зроблю невеликий експеримент.
Демонстрації: 1. Взаємодія харчової соди (натрій гідрогенкарбонату) з оцтом (водним розчином етанової кислоти).
2. «Гарячий лід»( оцет+сода, після виділення газу підігрівати до появи кристалів, охолодити до появи кірки, долити гарячу воду до її зникнення і охолодити. Додаємо сіль для кристалізації)
Як ви думаєте, що ми будемо робити, вивчати на такому предметі, як хімія?
Чи потрібна нам така наука, як хімія? Що вона в собі приховує?
Перегляд відео «Цікава хімія»
Скажіть чесно, а чи хоче хтось з вас прямо зараз похімічити? Єх… шкода що ви не можете зараз це зробити. Як гадаєте, чому? (дають припущення) Бо в цьому цікавому і небезпечному світі хімії є свої правила. Давайте ж з ними познайомимось.
Вступний  інструктаж з БЖД.
Ну що, тепер ми можемо похімічити? І знову ні…Скажіть, а чи можемо ми прийшовши до когось в гості одразу побігти бавитись? (Ні) Що спочатку треба зробити? ( діти говорять, що знайомитись, поговорити і т.д.). Правильно значить, нам треба зараз дізнатись про хімію.
3.     Оголошення теми та мети уроку
Тема уроку: «Хімія—природнича наука. Речовини та їх перетворення у навколишньому світі. Короткі відомості з історії хімії»
Мета уроку: ознайомитись з хімією, як наукою та її історичним розвитком, розглянути поняття речовин та їх властивостей, осмислити їх перетворення, розширити погляд на взаємопов’язаність наук з хімією;  розвити навички наводити приклади, використовувати отримані знання на практиці, працювати в парі та робити висновки; виховати ініціативу, відповідальність за доручену справу, науковий інтерес, національний патріотизм, розуміння ролі хімії у житті.
4.     Виклад нового матеріалу
Робота з підручником.  - Знайдіть в підручнику, що ж таке хімія? (Хімія — наука про речовини та їх перетворення.)
Вивчаючи природознавство, ви називали речовиною те, з чого складається тіло. Озирнімося довкола. Ми самі й усе, що є навколо нас, жива і нежива природа, складається з речовин. Нині відомо понад 20 мільйонів різних речовин, але список їх постійно доповнюється. Багато речовин існує в природі, наприклад, торф, газ, вода, кисень, крейда, вапняк. Ще більше речовин, наприклад, кераміка, скло, бензин, пластмаси, створюють штучно. Пригадаймо з курсу природознавства, у чому полягає відмінність між речовиною і тілом.
Бесіда з учнями класу
- Що таке тіло? (Тіла – це предмети, що нас оточують, які відрізняються між собою за формою і розмірами, мають масу і об’єм). Приклади: зошит, підручник, олівець.
Проблемне питання: - Чи являється мячик, який намальований на папері тілом? (Ні, так як такий мячик має форму, розміри, але не має маси).
- Що таке речовини? ( Речовина – це те, з чого складається фізичне тіло, усе, що має масу).
Робота з малюнками. Подивіться на зображення, та скажіть, що спільного між ними існує

Всі ці тіла, складаються з однієї речовини – води.

Всі ці тіла складаються з однієї речовини – срібла.


Всі ці тіла складаються з однієї речовини – скла.
Бесіда з учнями
А чи знаєте ви  з чого складаються речовини? Подивіться на свою руку. В неї є кисть, пальці, кістки, шкіра і т.д. Так само і речовини з чогось складаються. Це елементи, або можемо їх ще назвати атомати.
Які елементи ви пам’ятаєте з курсу природознавства? (називають приклади Н,О,N,C…).
Вони занесені в таблицю. Ану знайдіть її в класі. Як вона називається? (Періодична система Д.І. Менделеєва)
А скільки їх там? (118)
 Яка різниця між речовинами? (Демонстрація соди, води, вугля, дерева….) (наводять приклади). Все що ви перерахували – це їх властивості.
Складання схеми. Властивості речовин (додаток 1)

Бесіда з учнями
А чи можуть речовини перетворюватись? Як? Приклади. (горіння, іржавіння, приготування їжі, пожовтіння і гниття листя, та інші)   Ми з вами на початку уроку дивились дослід з виділенням бульбашок, коли до соди додали оцет. При їх взаємодії утворюється вода, ацетат натрію і вуглекислий газ. Це і є одним з прикладів перетворення. З одних речовин утворились інші. Ваші мами використовують цей метод при випіканні хлібу.
Складання ментальної карти «Взаємозвязок хімії з іншими науками» (додаток 2)
Розповідь вчителя. Як ви вважаєте, а як давно люди знайомі з хімією? Походження слова “хімія” точно невідоме, проте так чи інакше воно було пов’язане з речовинами та їх переробкою для потреб людини.
 Найчастіше його пов’язують з назвою Стародавнього Єгипту — Хем, що означає “чорний” (мабуть, за кольором грунту в долині річки Ніл), а зміст цієї назви — “єгипетська наука”.
Інші дослідники вважають, що слово “хімія” старогрецького походження. Припускається, що слово «хімія» походить від грецького «сік рослини», тож «хімія» — це «мистецтво виділення соків».  Сік, про який ідеться, може бути і розплавленим металом, тож «хімія» може означати й «мистецтво металургії».
Розглянемо історичні етапи розвитку хімічних знань:
1. До ІІІ ст. н. е. тривав доалхімічний період
2. Алхімічний період (ІІІ – ХVІІ ст.)
3. З ХVІІ ст. почався період становлення хімії як науки.
1. Понад 5 тисяч років тому в Стародавньому Єгипті вже виготовляли і випалювали цеглу, з якої були зведені деякі піраміди, виготовляли кольорове скло, керамічні вироби, блакитну фарбу. Для захисного покриття малюнків використовували високоякісні лаки. Добували ртуть, виплавляли бронзу, свинець, олово, видобували й обробляли мідь. Успішно розвивалось хімічне ремесло і в країнах Азії: Месопотамії, Індії та Китаї. Металурги стародавнього Вавилону виплавляли сурму та сурм’янисті бронзи вже близько 3000 років до н. е. Майже 6000 років тому для виготовлення зброї і знарядь використовували мідь, а пізніше – з I тисячоліття до н.е. – й залізо.
Одним з найдавніших хімічних ремесел на теренах України було чинбарство – вичинка та дублення шкір, гончарство.
2. Давньоєгипетське мистецтво підробки золота, срібла й коштовного каміння заполонило розум людей. Хімічні знання почали поширюватись у Греції і Римі. У VII столітті кочові племена арабів заволоділи Олександрією (заснована у IV столітті до н. е.) і в бібліотеці Олександрійської академії захопили книги, з яких арабські вчені запозичили нагромаджені впродовж тисячоліть знання. Араби почали називати хімію алхімією.
Алхіміки шукали три речовини:
a) філософський камінь, за допомогою якого можна було б перетворювати звичайні метали в золото і срібло;
b) еліксир життя, який лікував би всі хвороби і зробив би людину безсмертною;
c) алькагест – універсальний розчинник.
Йоган Бетгер винайшов спосіб виготовлення фарфору. У Китаї виплавляли цинк і називали його «китайським залізом». Добували алюмінієві сплави. Індуси вміли виплавляти чисті метали і добре їх обробляти. На початку XIV століття хімічні дослідження спрямовують на потреби практики. Більше уваги звертають на виготовлення ліків. Так виникла лікувальна хімія, або ятрохімія.
3. Роберт Бойль (1627 – 1692), англійський учений дав початок хімії як науці.
Микола Миколайович Бекетов (1826—1911), російський хімік, заснував відомий ряд активності металів
Росіянин Дмитро Іванович Менделєєв (1834—1907) відкрив періодичний закон та на його основі створив періодичну систему хімічних елементів
Олександр Михайлович Бутлеров (1828—1886), російський хімік, засновник теорії хімічної будови органічних речовин
Отже, у XVII—XIХ ст. було здійснено низку хімічних і фізичних відкриттів, що все ближче підводять нас до сучасної хімії.
Серед відомих хіміків також є і українські - Бабко Анатолій Кирилович (обґрунтував загальні положення теорії ступінчастої дисоціації), Бах Олексій Миколайович (його праці присвячені вивченню хімічних процесів асиміляції вуглецю зеленими рослинами, окисних процесів у живій клітині, вченню про ферменти), Бекетов Микола Миколайович (установив ряд активності металів, дав формулювання (близьке до сучасного) закону діючих мас, відкрив і описав метод відновлення металів (алюмінотермія)), Бродський Олександр Ілліч (автор наукових праць з хімічної термодинаміки, електрохімії розчинів та хімії ізотопів), і т.д.
4. Етап сучасної хімії розпочався у XХ ст., він триває до наших днів і поширюється на всі галузі життя. Завдання, які виконує сучасна хімія:
  створення нових матеріалів;
  створення нових джерел енергії;
  винаходження нових чистих і безпечних технологій;
  керування хімічними процесами.
5.     Закріплення нових знань
Вправа «Вставте пропущені слова»
Хімія – це наука про___ та їх____. Речовини складаються з___. Колір, запах, блиск, смак – це їх ___. Вперше хімією почали займатись в _____. Алхіміки хотіли добути____. Початок хімії як науки дав___.
Слово вчителя
- Що таке хімія ми тепер знаємо?  - Що вона вивчає знаємо?  - З якими науками пов’язана ознайомились?  - Як вона розвивалась розглянули?
-Ну тепер, то ми можемо похімічити з вами? Хто ж з вас найсміливіший? Хто допоможе мені  провести ще декілька дослідів?
Демонстрація:
Дослід світлофор (додати до води зелений фарбник, до спирту червоний, і налити олії. Вливаємо в циліндр спочатку воду, потім олію і потім спирт)
6.     Домашнє завдання
Опрацювати параграф 1, 2 читати конспект, виконати завдання у кінці підручника



План – конспект уроку на тему: «Правила поведінки учнів у хімічному кабінеті. Ознайомлення з обладнанням кабінету хімії та лабораторним посудом, маркуванням небезпечних речовин. Лабораторний дослід №1,2. Дослідження будови полум’я. Ознайомлення з маркуванням небезпечних речовин (на прикладі побутових хімікатів. (інструктаж з ПТБ)»
Мета уроку: ознайомити учнів з правилами  поводження на уроках хімії, під час демонстрацій,  лабораторних і практичних робіт, техніки безпеки під час роботи в хімічному кабінеті, роботи з лабораторним устаткуванням, хімічними речовинами.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань
Обладнання: зошит, підручник, мультимедійні засоби, кросворд, інтерактивні вправи, хімічний посуд, хімічні речовини

Хід уроку:
1.     Організаційний момент
Привітання, відмічання відсутніх
2.     Актуалізація опорних знань, перевірка домашнього завдання
Фронтальне опитування
1.     Що таке хімія?
2.     Що таке речовина?
3.     З чого складаються речовини?
4.     Назвіть властивості речовин?
5.     Назвіть історичні етапи розвитку хімічних знань?
6.     Назвіть завдання, які виконує сучасна хімія?
3.     Мотивація навчальної діяльності
Щодня нас оточують мільйони хімічних речовин. Чи завжди ми правильно поводимося з ними? Хімія не прощає помилок. Тому, перше, що потрібно знати, перш,ніж вивчати хімію, - як правильно використовувати хімічні речовини та які небезпеки в них таяться. Є їдкі речовини,що спричиняють опіки,Зустрічаються отруйні речовини. Деякі речовини легко загоряються і можуть стати причиною пожежі. Є і вибухонебезпечні речовини. Тому, під час роботи з речовинами слід суворо дотримуватися правил техніки безпеки. Саме про них буде наш урок.
4.     Тема та мета уроку
Тема уроку: Правила поведінки учнів у хімічному кабінеті. Ознайомлення з обладнанням кабінету хімії та лабораторним посудом, маркуванням небезпечних речовин. Лабораторний дослід №1,2. Дослідження будови полум’я. Ознайомлення з маркуванням небезпечних речовин (на прикладі побутових хімікатів. (інструктаж з ПТБ)
Мета уроку: ознайомитись з правилами  поводження на уроках хімії, під час демонстрацій,  лабораторних і практичних робіт, техніки безпеки під час роботи в хімічному кабінеті, роботи з лабораторним устаткуванням, хімічними речовинами.
5.     Виклад нового матеріалу
Хімія є наукою експериментальною, і в процесі її вивчення виконується велика кількість лабораторних і практичних робіт. Багато хімічних дослідів пов'язані з використанням вогненебезпечних, отруйних і їдких речовин. У зв'язку з цим існують правила, яких необхідно дотримуватися, щоб уникнути нещасних випадків. Правила ці досить прості, але дотримуватись їх слід дуже суворо, оскільки нехтування ними може призвести до матеріальних утрат (псування одягу) і завдати шкоди здоров'ю (хімічні й термічні опіки, погіршення зору).
Перегляд та обговорення відео «Правила поведінки у кабінеті хімії»
Завдання. Використовуючи підручник записати у зошит коротенько правила поведінки у кабінеті хімії.
Демонстрація, розповідь вчителя
Демонстрація різних видів хімічного посуду та пояснення їх застосування. Розгляд малюнків  підручника.


Розповідь вчителя
Хімія – це наука про речовини та їх перетворення. З хімічними перетвореннями ми зустрічаємося кожного дня .
Демонстраційний дослід 1. Зміна забарвлення індикаторів у різних середовищах.
Якщо в чай або оцет добавити лимон, то розчин змінить своє забарвлення. Це
пов᾿ язано  з тим, що відбулося перетворення речовин. Речовини, що змінюють свій колір у присутності інших речовин хіміки називають індикаторами. У трьох пробірках три  різні речовини. Добавимо індикатор. Розчини змінюють свій колір. Цей ефект використовують для виявлення певних речовин у медицині, промисловості, такі аналізи мають велике значення при розслідуванні злочинів, виявлення отруйних речовин, а також для контролю якості продукції на фармацевтичних, харчових та інших виробництвах.
Переглянути відео дослід можна за електронною адресою
Найпростіші операції в хімічному експерименті.
1.Виявлення запаху речовини. Для виявлення запаху речовини, що міститься в пробірці, необхідно рукою «захопити» повітря над пробіркою і спрямувати до носа .
2. Перемішування рідини у склянці або пробірці. Цю операцію здійснюють за допомогою довгої скляної палички   Можна також узяти пробірку трьома пальцями ближче до отвору та обережно струшувати її вміст. Забороняється закривати отвір пробірки пальцем і збовтувати рідину вертикальними рухами.
3.  Переливання рідини. Пляшку з рідиною беруть у руку так, щоб закрити етикетку; тоді залишки рідини не потраплятимуть на напис і не псуватимуть його.
4. Фільтрування. У процесі цієї операції відокремлюють нерозчинну тверду речовину від рідини. Спочатку виготовляють фільтр із волокнистого паперу білого кольору, потім  фільтрують.

 5.Нагрівання речовини у пробірці. Верхню частину пробірки з речовиною чи розчином закріплюють у пробіркотримачі або в лапці лабораторного штатива  і нагрівають спочатку всю пробірку, а потім там,де міститься речовина.
6. Нагрівання речовини або випарювання рідини в порцеляновій чашці.
7. Випарювання рідини на предметному склі.
Лабораторний дослід 1. «Будова полумя»

Проведемо невеликий експеримент, за допомогою якого вивчимо будову полум'я.
Запаліть свічку і уважно розгляньте полум'я. Ви помітите, що воно неоднорідне за кольором. Полум'я має три зони. Темна зона 1 знаходиться в нижній частині полум'я. Це найхолодніша зона в порівнянні з іншими. Темну зону оздоблює найяскравіша частина полум'я 2. Температура тут вище, ніж в темній зоні, але найбільш висока температура - у верхній частині полум'я 3.
Будова полум’я
Щоб переконатися, що різні зони полум'я мають різну температуру , можна провести такий досвід. Помістіть лучинку (або сірник) в полум'я так, щоб вона перетинала всі три зони. Ви побачите, що лучинка сильніше обвуглилася там, де вона потрапила в зони 2 і 3. Значить, полум'я там більш гаряче.
Виникає питання: чи буде полум'я спиртівки або сухого пального мати таку ж будову, як і полум'я свічки?
Відповіддю на це питання можуть бути два припущення - гіпотези: 1) будова полум'я буде таким же, як і полум'я свічки, тому що в його основі лежить один і той же процес горіння, 2) будова полум'я буде різним, тому що воно виникає в результаті горіння різних речовин. Для того щоб підтвердити або спростувати ту чи іншу гіпотезу, звернемося до експерименту - проведемо досвід.
Досліджуємо за допомогою сірника або лучинки будова полум'я спиртівки (з пристроєм цього нагрівального приладу ви познайомитеся при виконанні практичної роботи) і сухого пального.
Дослід за допомогою сірника

Малюнок 6.  Дослід за допомогою сірника
Незважаючи на те, що язички полум'я в кожному випадку відрізняються формою, розмірами і навіть забарвленням, всі вони мають однакову будову - ті ж три зони: внутрішню темну (найхолоднішу), середню світиться (Гарячу) і зовнішню безбарвну (найгарячішу).

Отже, висновком з проведеного експерименту може бути твердження про те, що будова будь-якого полум'я однаково. Практичне значення цього висновку полягає в наступному: для того щоб нагріти в полум'ї який-небудь предмет, його треба вносити в саму гарячу, тобто у верхню, частина полум'я.
Лабораторний дослід 2. «Ознайомлення з маркуванням небезпечних речовин»
Швидкий розвиток хімічної промисловості сприяє появі великої кількості різноманітних речовин для побутових і промислових потреб. Деякі речовини становлять певну небезпеку для здоров’я та життя людини. Багато з них, такі як кислоти і луги, у разі потрапляння на шкіру або в очі можуть спричинити подразнення та навіть хімічні опіки. А багато речовин є дуже токсичними, у разі потрапляння в дихальні шляхи або ротову порожнину вони можуть спричинити тяжке отруєння. Певну небезпеку становлять хімічно активні, легкозаймисті та вибухонебезпечні речовини.
Для застереження про небезпеку застосовують маркування речовин спеціальними знаками. Їх зазвичай зображають на етикетках і упаковках. Часто знаки доповнюють словесними застереженнями та правилами користування. Їх обов’язково слід прочитати та дотримуватися.
Завдання. Встановити відповідність між малюнком та назвою заборонних або попереджувальних знаків https://learningapps.org/watch?v=pn7hzz1in18 )
Як ви вважаєте, про що говорить кожен із попереджувальних та заборонних знаків?

6.  Узагальнення нових знань
Доберіть правильні закінчення речень (їх може бути декілька).
1) Досліди можна виконувати …
а) тільки - но розпочався урок;
б) після дозволу вчителя;
в) лише ті, які описано в підручнику або вказані вчителем;
г) ті, які хочеться зробити самому.
2) Після закінчення практичної роботи необхідно ...
а) самому прибрати робоче місце;
б) залишити всі речовини та обладнання на столі, щоб їх  прибрав лаборант;
в) помити руки.
 3).  Назвіть посуд і обладнання, які використовують:
а) для переливання рідин;
б) для вимірювання об’єму рідкої речовини;
в) для нагрівання речовин;
г) для випарювання води з розчинів.
 4). Речовини куштувати…….
7. Домашнє завдання
Опрацювати параграф, читати конспект, виконати завдання в кінці параграфу


План – конспект уроку на тему: «Практична робота №1 . Прийоми поводження з лабораторним посудом, штативом і нагрівними приладами. Виконання найпростіших лабораторних операцій. (інструктаж з ПТБ)»
Мета уроку: сформувати в учнів початкові навички практичної роботи з хімічними речовинами й лабораторним устаткуванням; закріпити знання правил техніки безпеки під час занять у кабінеті хімії; виробити вміння використовувати лабораторний посуд, лабораторний штатив, нагрівальний прилад; ознайомити учнів із будовою полум’я; розвинути вміння проводити хімічний експеримент й аналізувати спостережувані явища, робити висновки в ході практичної роботи.
Обладнання: зошит, підручник, мультимедійне обладнання, лабораторний посуд, свічка, спиртівка, картки для індивідуальної роботи

Хід уроку:
1.     Організаційний момент
Привітання, налаштування на позитивний настрій, відмічання присутніх та відсутніх на уроці.
2.     Актуалізація опорних знань, перевірка домашнього завдання
Троє учнів працюють індивідуально на картках.
Завдання: Вставте пропущені слова у речення (10 балів)
Хімія – це наука про ________ та їх перетворення. Речовина складається з елементів, які називаються _______. Хімії як науці дав початок англійський вчений __________. Періодичний закон, на основі якого була створена періодична система сформулював _____________. Речовини, що змінюють свій колір у присутності інших речовин називаються __________. Процес відокремлення нерозчинної твердої речовини від рідини називають ________. Колір, запах, блиск відноситься до ________ властивостей. Здатність речовин до певних хімічних перетворень відноситься до _________ властивостей. Алхіміки шукали три речовини: філософський камінь, _________ та алькагест. Відомий ряд активності металів відкрив російський вчений - _______.  
Фронтальне опитування
На екрані з’являється конічна колба, на якій зображені різноманітні слова пов’язані з хімією. Завдання учнів вибрати ті слова, які зустрічалися їм на попередніх уроках та надати повну характеристику. (додаток 1)
3.     Мотивація навчальної діяльності
Вправа «Виправ помилки»
Завдання для учнів: визначити порушення правил техніки безпеки, яких припустився герой оповіді
Петрик швидко зайшов до кабінету хімії й зайняв місце біля свого друга Сашка, адже його сусідка Оленка сьогодні захворіла. Петрик дістав із портфеля підручник, зошит, письмове приладдя, мобільний телефон, журнал «Автосвіт», пляшку компоту. Після дзвоника учні почали виконувати практичну роботу «Очищення забрудненої кухонної солі». Петрик із Сашком швидко взялися до справи. Наливши воду в колбу із забрудненою сіллю, Петрик швидко перемішав вміст скляною паличкою. Потім він поставив колбу на край столу, приготував фільтр і вставив його в лійку так, що фільтр розташувався на 1 см вище від краю воронки. Відфільтрував рідину, і весь отриманий прозорий розчин вилив у чашку для випарювання. Потім хлопець запалив свою спиртівку від сусідньої й довго нагрівав рідину в нижній частині полум’я. Поки рідина випаровувалася, Петрик із Сашком попоїли бутербродів. Щойно в пробірці з’явилися перші кристалики солі, Петрик відставив запалену спиртівку на край столу і взяв чашку для випарювання голими руками. Петрик із Сашком побачили в чашці білосніжні кристалики солі й, не довго думаючи, скуштували її.
Після того як учитель закінчить читати текст, проводиться обговорення й виправлення виявлених порушень техніки безпеки.
4.     Оголошення теми та мети уроку
Тема уроку: «Практична робота №1 . Прийоми поводження з лабораторним посудом, штативом і нагрівними приладами. Виконання найпростіших лабораторних операцій. (інструктаж з ПТБ)»
Мета уроку: сформувати в учнів початкові навички практичної роботи з хімічними речовинами й лабораторним устаткуванням; закріпити знання правил техніки безпеки під час занять у кабінеті хімії; виробити вміння використовувати лабораторний посуд, лабораторний штатив, нагрівальний прилад; ознайомити учнів із будовою полум’я; розвинути вміння проводити хімічний експеримент й аналізувати спостережувані явища, робити висновки в ході практичної роботи.
5.     Виклад нового матеріалу
Продовжувати ознайомлювати учнів з хімічним лабораторним посудом та його призначенням

ЛАБОРАТОРНЕ ОБЛАДНАННЯ Й ХІМІЧНИЙ ПОСУД
(Картка-інструкція)
№ з/п
Назви пристроїв та посудин
Призначення
1
Пробірка хімічна
Проведення дослідів
2
Склянка з носиком
Зберігання речовин і проведення найпростіших хімічних операцій
3
Ступка з товкачиком
Подрібнення й розтирання речовин
4
Колби — конічна й плоскодонна
Зберігання речовин і здійснення різних хімічних операцій
5
Колба круглодонна
Нагрівання речовин
6
Лійка конусоподібна
Переливання рідин і фільтрування
7
Мірний циліндр
Вимірювання об’єму рідин
8
Скляна паличка
Перемішування рідин
9
Чашка порцелянова
Випарювання розчинів
10
Лабораторний штатив
Закріплення посуду під час дослідів
11
Штатив для пробірок
Розташування пробірок
12
Ложка порцелянова, шпатель
Набирання твердих речовин
13
Пробіркотримач
Фіксування пробірок під час нагрівання в полум’ї спиртівки
14
Спиртівка
Здійснення нагрівання
15
Планшетка
Проведення дослідів із застосуванням мікрометоду

УВАГА! Після використання кожен предмет необхідно повернути на своє місце чистим.
Завдання. Встановити відповідність між назвою посуду та її призначенням.
6.  Узагальнення нових знань
Виконати практичну роботу 1.
Для виконання практичної роботи учні отримують інструкційні картки.
Інструктивна картка
1. Техніка безпеки
Перед виконанням практичної роботи ще раз ознайомтеся з правилами техніки безпеки під час занять у кабінеті хімії (див. підручник).
Пам’ятайте! Дотримання цих правил гарантує вам збереження життя й здоров’я.
2. Прийоми поводження з лабораторним посудом
1) Ознайомтеся з наданим лабораторним посудом.

2) Замалюйте лабораторний посуд у зошитах. Запишіть на малюнку під кожною посудиною її назву й призначення.
3) Насипте в пробірку невелику кількість кухонної солі й долийте води.
4) Перемішайте вміст пробірки до повного розчинення солі.
3. Прийоми поводження з лабораторним штативом

1)    Ознайомтеся з будовою штатива й запишіть назви його деталей.


Закінчіть речення:
1  — Основа штатива має велику площу і виготовлена з чавуна для того, щоб...
2  — Стрижень необхідний для...
3  — Муфта необхідна для...
4  — Лапка тримача необхідна для...
5  — Кільце штатива призначене для...
6  — Гвинт тримача необхідно закрутити так, щоб пробірки не...
2) Виконайте деякі операції.
—         Закріпіть муфту на середині стержня штатива. Пересуньте її вгору й опустіть униз. Закріпіть у муфті тримач.
—         Закріпіть на штативі кільце, не знімаючи тримача. Що для цього потрібно зробити?
—         Закріпіть пробірку в тримачі штатива. Це слід зробити так, щоб пробірка не випадала і щоб її можна було переміщувати (тобто пробірку потрібно затиснути, але не дуже сильно, інакше вона може тріснути). Закріплювати пробірку треба не на її середині, а ближче до отвору. Щоб вийняти пробірку зі штатива, потрібно спершу послабити гвинт.
—         Помістіть на кільце штатива хімічну склянку. Спочатку покладіть на кільце штатива спеціальну сітку, а вже на неї поставте склянку.
—         Помістіть на кільце штатива порцелянову чашку без сітки.
4.  Прийоми поводження з нагрівальними приладами
1) Ознайомтеся з будовою спиртівки й запишіть у зошиті назви її деталей.

2)    Запаліть ґніт спиртівки. Через деякий час загасіть полум’я, накривши ґніт ковпачком (його слід підносити збоку).
5. Зробіть загальний висновок про правила поведінки в кабінеті хімії й користування лабораторним обладнанням, нагрівальними  приладами.
6. Домашнє завдання
Опрацювати параграф, читати конспект, створити кросворд на тему «Лабораторне обладнання»
Додаток 1


онспект уроку на тему: «Фізичні тіла. Матеріали. Речовини. Молекули. Атоми. Як вивчають речовини. Спостереження й експеримент у хімії.»
Мета уроку: Повторити відомості про речовини, поглибити знання учнів, навчити розрізняти речовини, фізичні тіла і матеріали,  дати поняття   про найменші частинки речовини — атоми і молекули.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань (І тип)
Обладнання: зошит, підручник, мультимедійне обладнання, періодична система, картки для індивідуальної роботи, цвях, мяч, ваза
Хід уроку:
1.     Організаційний момент
Привітання, налаштування на позитивний настрій, відмічання кількість відсутніх та присутніх на уроці.
2.     Актуалізація опорних знань, перевірка домашнього завдання
Троє учнів виконують завдання на індивідуальних картках
Встановіть відповідність між назвою посуду та призначенням
1.     Ступка з товкачиком                  А. Перемішування рідин
2.     Колба круглодонна                    В. Випаровування розчинів
3.     Мірний циліндр                          С. Переливання рідин і фільтрування
4.     Скляна паличка                           DЗакріплення посуду під час дослідів
5.     Лабораторний штатив                 EНабирання твердих речовин
6.     Чашка порцелянова                        FЗберігання речовин і проведення                                                                             
7.     Спиртівка                                      найпростіших дослідів
8.     Пробіркотримач                          GПодрібнення й розтирання речовин
9.     Склянка з носиком                       HНагрівання речовин
10.  Шпатель, ложка порцелянова     IВимірювання обєму речовини
Вправа «Розгадати кросворд»








1с






7п









к






р

10п







л






о

л







я






б

а





3к
о
н
у
4с
о
п
о
д
і
б
н
а






к

п




р

ш

2к
о
н
і
ч
н
а

и

9ц


к

е









р

и


о

т






8ш
п
а
т
е
л
ь

т

к









і

і


р

а




6ш
т
а
т
и
в

н


и











к

д


м




5п
р
о
б
і
р
к
а

р


а
















ч























































По горизонталі:
                   По вертикалі:
2. конічна
3. конусоподібна
5. пробірка
6. штатив
8. шпатель
                    1. склянка
                    4. спиртівка
                    7. пробіркотримач
                    9. циліндр
                   10. планшетка
Запитання до кросворду
1.     Хімічне обладнання для зберігання речовин і проведення найпростіших хімічних операцій.
2.     Колба, яка використовується для зберігання речовин і проведення будь – яких хімічних операцій.
3.     Лійка, яка використовується для переливання рідин і фільтрування.
4.     Хімічне обладнання для здійснення нагрівання.
5.     Обладнання для проведення дослідів.
6.     Обладнання для закріплення посуду під час дослідів.
7.     Фіксування пробірок під час нагрівання в полум’ї спиртівки.
8.     Широко використовується для набирання твердих речовин.
9.     Використовується для вимірювання обєму рідини.
10.  Використовується для проведення дослідів із застосуванням мікрометоду.
3.     Мотивація навчальної діяльності
Хімію починають вивчати з ознайомлення із різними речовинами,  Як вам відомо з природознавства, тіла складаються з речовин, а з чого складаються речовини?
Проблемне питання: Чим відрізняються речовини від матеріалів? Чим відрізняються атоми від молекул? 
Сьогодні ми повинні розвинути уявлення про фізичні тіла, речовини, матеріали, молекули, атоми; ви навчитеся наводити приклади фізичних тіл, матеріалів, з яких вони виготовлені, та речовин у їхньому складі.
4.     Оголошення теми та мети уроку
Тема уроку: «Фізичні тіла. Матеріали. Речовини. Молекули. Атоми. Як вивчають речовини. Спостереження й експеримент у хімії.»
Мета уроку: Повторити відомості про речовини, поглибити знання учнів, навчити розрізняти речовини, фізичні тіла і матеріали,  дати поняття   про найменші частинки речовини — атоми і молекули.
5.     Виклад нового матеріалу
Тіла, речовини, матеріали
1. Тіла
Усі предмети, що оточують нас, називаються фізичними тілами або просто тілами.
Тіла – те, що нас оточує. (записати в зошит)
Тіла можуть бути природними, наприклад Сонце, камінь, зерно, сніжинка, або створеними людиною — книга, м’яч, ваза, автомобіль.
Наведіть свої приклади тіл.
2. Речовини
1) А з чого складаються тіла?
Те, із чого складається тіло, називають речовиною. Наприклад, цвяхи складаються із заліза, м’яч — із гуми, ваза — зі скла, свічки — із воску або парафіну.
Залізо, гума, скло, парафін — це речовини. Нині відомо понад 20 млн речовин.
Речовина – те, з чого складається тіло. (записати в зошит)
2) Як навчитися розрізняти – де тіло, а де речовина?
У кожного тіла — свої, властиві лише йому, форма і розміри. Поняття речовини не пов’язують із конкретною формою і розмірами.
Вправа. Заповнити таблицю «Тіло - речовина»
Тіло
Речовина
цвях
залізо
підкова
залізо
склянка
скло
пробірка
скло
олівець
графіт
каблучка
золото
дріт
мідь

 Проблемне питання: Як ви вважаєте, чого більше – речовин чи тіл? Обґрунтуйте відповідь.
3. Матеріал
1). Іноді, кажучи про те, із чого зроблене тіло, використовують термін матеріал.
 Під матеріалом розуміють речовину (або суміш речовин), яка використовується людиною для виготовлення предметів. (записати в зошит)
  2). Так, олівець виготовлений щонайменше з 4-х матеріалів — графіту, деревини, гуми, фарби (нанесена на його поверхню).
Кухонні ножі мають сталеві леза й пластмасові чи дерев’яні ручки.
Дерева створені природою, а дерев’яні вироби виготовила людина з їхніх стовбурів, застосувавши додатково клей, залізні цвяхи, фарбу .
 Фундамент будинків (тіло) заливають бетоном (матеріал), а бетон виготовляють із цементу, піску та води (речовин).
Часто назви матеріалів і речовин збігаються. Наприклад, для виготовлення цвяхів використовують залізо. У такому випадку «залізо» позначає і матеріал, і речовину.
3). Вправа Заповнення таблиці
тіло
матеріал
речовина
пам’ятник
бронза
Утворюється при змішуванні
та сплавлянні міді
з оловом
ваза
порцеляна
Утворюється при
змішуванні та спіканні глини з піском тощо
колба
скло
Утворюється при
змішуванні та
сплавлянні піску із
содою та вапняком
шафа, стіл
деревина
Целюлоза та інші
ручка
пластмаса
Поліетилен,барвники тощо
фундамент будинку
бетон
Цемент, пісок , вода тощо

4.     Агрегатні стани речовини.
Відомо три агрегатні стани речовини — твердий, рідкий і газоподібний.
Під час нагрівання більшість твердих речовин плавиться, а рідини закипають,
перетворюючись на пару. При зниженні температури відбуваються зворотні перетворення. Гази за високого тиску зріджуються. За усіх цих явищ атоми і молекули не руйнуються. Отже, речовина, змінюючи свій агрегатний стан, не перетворюється на іншу.
Кожний знає про три агрегатні стани води,які існують у природі: лід, вода, водяна пара.
Але для цукру, наприклад, відомі два агрегатні стани — твердий і рідкий. При нагріванні цукор спочатку плавиться, потім утворена рідина темніє, і з’являється неприємний запах. Це свідчить про перетворення цукру на інші речовини. Отже, газоподібного стану для цукру не існує. Графіт не можна розплавити; за темпера тури 3500 °С він одразу перетворюється на пару.



5.   Атоми, молекули.
На уроках природознавства ви дізналися про те, що речовини складаються з безлічі найдрібніших, невидимих навіть у потужний мікроскоп частинок — атомів, молекул.
Атом— найменша частинка речовини, яка не має електричного заряду і складається з ядра і електронів, що рухаються навколо нього.

 Молекула – найменша частинка речовини, яка складається з двох або більшої кількості сполучених атомів.

Газ водень складається з молекул, у кожній з яких міститься два однакових атоми
 У молекулі води — три атоми:  два з них однакові, такі самі, що і в молекулі водню, а третій — іншого складу


                      
                   молекула водню   H2



              молекула води   H2O


Учні переглядають відео "Будова речовини. Атоми. Молекули"
Учні разом з вчителем використовуючи підручник складають ментальну карту використовуючи сервіс Freemind.
Як вивчають речовини?
  За допомогою спостережень людина накопичує інформацію, яку потім систематизує, виявляє загальні закономірності. Речовини вивчаються за допомогою наукового спостереження, що проходить в умовах, які контролюють і можуть змінюватись за бажанням спостерігача. Найчастіше його  проводять у спеціальному приміщенні – лабораторії, де проводяться і експерименти.
 Експеримент – наукове відтворення явища з метою його дослідження. Він допомагає підтвердити чи спростувати гіпотезу, що виникла під час спостереження, та сформулювати висновок. Наприклад, спостереження за свічкою, яка горить.
6.     Узагальнення нових знань
Вправа «Знайди зайве»
1.   Ваза, вітрина, дзеркало, стакан, обручка.
Виконати завдання
1. Які з наведених виразів не мають сенсу: атом Гідрогену, атом Сульфуру, атом цукру, атом нафти, атом Феруму, атом води, молекула повітря, молекула Оксигену.
   2. З даного переліку виписати речовини молекулярної будови: водакухонна сільцукоркисень, нітроген, сульфур, воденьвуглекислий газ, алюміній, спирт.
7. Домашнє завдання
Опрацювати параграф, читати конспект, підготуватись до хімічного диктанту



План – конспект уроку на тему: «Фiзичні властивості речовин. Лабораторний дослід  №3. Ознайомлення з фізичними властивостями речовин. Опис спостережень. Формулювання висновків ( інструктаж з ПТБ)»
Мета уроку: Узагальнити  і поглибити знання учнів про властивості речовин із курсу природознавства і фізики. Познайомити з методами вивчення хімічних сполук і явищ. Навчити описувати зовнішній вигляд речовин, виявляти певні їх властивості, порівнювати з іншими речовинами, вчити відрізняти одну речовину від іншої.
Тип уроку: комбінований
Обладнання: зошит, підручник, мультимедійні засоби, хімічні речовини
Хід уроку:
1.     Організаційний момент
Привітання, налаштування на позитивний настрій, відмічання присутніх та відсутніх.
2.     Актуалізація опорних знань, перевірка домашнього завдання
Хімічний диктант
1.     Наука, яка вивчає речовини та їх перетворення –
2.     Те, з чого складається фізичне тіло, усе, що має масу –
3.     Для вимірювання обєму речовини використовують –
4.     Для подрібнення й розтирання речовин використовують –
5.     Усі предмети, що нас оточують називають –
6.     Речовина або суміш речовин, яка використовується людиною для виготовлення предметів, називається –
7.     Перерахуйте три агрегатні стани речовини –
8.     Найменша частинка речовини, яка не має електричного заряду і складається з ядра і електронів, що рухаються навколо нього –
9.     Найменша частинка речовини, яка складається з двох або більшої кількості сполучених атомів –
10.  Молекула води складається з –
11.  Для вивчення речовини використовують методи –
12.  Вуглекислий газ – це речовина молекулярної будови?
Відповіді: хімія; речовина; мірний циліндр; ступка з товкачиком; тіла; матеріал; твердий, рідкий та газоподібний; атом; молекула; трьох атомів; спостереження та експеримент; так.
3.     Мотивація навчальної діяльності
Ви вже знаєте, що нас оточують різноманітні тіла, або предмети. А з чого вони виготовлені? Із речовин.
Речовина – те, з чого складається фізичне тіло.
Речовина – це все, що має певну масу і займає той чи інший об’єм у навколишньому просторі.
Назвіть по одному прикладу речовин (скло, срібло, золото, пластмаса)
Проблемні запитання:  Як розібратися в цій безлічі речовин? Виявляється, що кожна речовина має певну сукупність властивостей, які визначають її індивідуальність. Що таке – властивість речовини? Які бувають властивості? Як їх можна визначити? Які методи використовують при вивченні речовин? Саме на ці питання ми повинні з вами знайти відповіді на уроці.
4.     Оголошення теми та мети уроку
Тема уроку: Фiзичні властивості речовин. Лабораторний дослід  №3. Ознайомлення з фізичними властивостями речовин. Опис спостережень. Формулювання висновків ( інструктаж з ПТБ)
Мета уроку: Узагальнити  і поглибити знання учнів про властивості речовин із курсу природознавства і фізики. Познайомити з методами вивчення хімічних сполук і явищ. Навчити описувати зовнішній вигляд речовин, виявляти певні їх властивості, порівнювати з іншими речовинами, вчити відрізняти одну речовину від іншої.
5.     Виклад нового матеріалу
5.1    Властивість речовини
Перед вами два предмета: один виготовлений з деревини, інший – із заліза. Вправа «Мозковий штурм» Чим відмінні деревина і залізо?
- Залізо легко відрізнити від деревини за кольором, особливим блиском,
- на дотик: метал завжди здається холоднішим, бо краще проводить теплоту,
-  використовуючи магніт, бачимо, що залізо притягується до нього, а деревина — ні.
- на відміну від заліза деревина у воді не тоне, бо її густина менша за густину води, а   густина заліза — більша.
Ви назвали багато властивостей речовин. Тепер давайте сформулюємо визначення.
Властивості речовин – це певні ознаки, за якими речовини подібні між собою, або відрізняються одна від одної.
5.2    Фізичні та хімічні властивості речовин
Всю різноманітність властивостей речовин можна поділити на 2 групи: фізичні і хімічні. З’ясуємо їх основні риси.
Учні використовуючи підручник опрацьовують основний матеріал про властивості речовин.

                                                                          Властивості речовин
    
                                 фізичні                                                        хімічні                                          
Властивості речовини, які виявляють спостереженням або вимірюваннями, не перетворюючи її на іншу речовину, називають фізичними.


Властивості речовини, які виявляються в її здатності вступати в певні хімічні реакції, називають хімічними
Найважливіші фізичні властивості:     
  1. Агрегатний стан за певних температури і тиску
  2. Колір, блиск
  3. Запах (або його відсутність)
  4. Розчинність у воді
  5. Твердість
  6. Температура плавлення
  7. Температура кипіння
  8. Густина
  9. Теплопровідність
  10. Електропровідність
  11. Смак
  12. Ковкість, пластичність або крихкість,    тощо.

При вивченні хімічних властивостей речовин з’ясовують:
  1. З якими іншими речовинами може реагувати дана речовина
  2. Які нові речовини при цьому утворюються
  3. Які умови потрібні для протікання реакції.

Розповідь вчителя
ТЕМПЕРАТУРА ПЛАВЛЕННЯ. Кожна тверда речовина має певну температуру плавлення, тобто переходу з твердого стану в рідкий. Наприклад, лід плавиться всього лише за температури 0 °С, а тугоплавкий метал вольфрам — за +3410 °С. Тому з нього виготовляють нитки розжарювання електричних лампочок  Температура, за якої тверда речовина стає рідиною, дістала назву температура плавлення.
ТЕМПЕРАТУРА КИПІННЯ. Рідинам властивий перехід з рідкого агрегатного стану в газоподібний. Температура, за якої це відбувається, називається температурою кипіння. У води вона дорівнює +100 °С, у медичного спирту — близько +78 °С. Цінний продукт харчування — соняшникова олія — кипить за температури близько +150 °С. Температура, за якої рідина перетворюється на газувату речовину, називається температурою кипіння.
КОЛІР. Речовини мають різний колір. Так, цукор — білий, вуглець — чорний, золото і сірка — жовті, залізо — сріблясто-сіре, а ось вода, кисень, вуглекислий газ — безбарвні. Знання кольору речовин допомагає розрізняти їх під час проведення хімічних дослідів.
ЗАПАХ. Відчути речовину за допомогою органа нюху можна навіть тоді, коли її не видно, за умови, що вона має запах. Частинки такої речовини неміцно тримаються одна одної і легко потрапляють у повітря. Одні речовини мають характерний запах, інші —ні. Наприклад, він є в оцтової кислоти, але відсутній у води, цукру, кухонної солі, заліза.
ТЕПЛОПРОВІДНІСТЬ Й ЕЛЕКТРОПРОВІДНІСТЬ. Здатність речовин проводити тепло називається теплопровідністю, а здатність речовин проводити електричний струм — електропровідністю. Так, завдяки високій теплопровідності залізо використовують у виготовленні кухонного посуду для нагрівання та кип’ятіння.   З алюмінію та міді виготовляють електричні дроти, тому що вони мають високу електропровідність.
Матеріал гума, навпаки, не проводить електричний струм, тому електрики працюють у захисних гумових рукавицях. Такий матеріал, як порцеляна, добре проводить тепло, але не проводить електричного струму.
СМАК . Оцет має кислий смак, кухонна сіль — солоний. А який смак у цукру?
Пам’ятайте правила безпеки під час роботи в хімічному кабінеті і ніколи не пробуйте на смак речовини, працюючи з ними.
5.3    Методи для вивчення властивостей речовин
Спостереження -  цілеспрямоване, спеціально організоване сприйняття предметів, явищ.
Експеримент – цілеспрямований і контрольований вплив на досліджуваний об’єкт.
 Наприклад, дивитися, як кипить вода – спостереження, а вимірювання  температури кипіння – експеримент.
6.   Узагальнення нових знань
Учні переглядають та обговорюють відео у хімічній лабораторії «Вивчення фізичних властивостей речовини»
Лабораторний дослід № 3. Ознайомлення з фізичними властивостями речовин. Опис спостережень. Формулювання висновків.
Мета: використовуючи методи спостереження та експерименту описати фізичні властивості даних речовин.
Обладнання: залізо ( Fe), парафін, кухонна сіль (NaCl), склянка з водою, предметне скло, спиртівка.
Хід роботи
Інструктаж з техніки безпеки №
Перед початком роботи уважно роздивіться запропоновані речовини. Накресліть таблицю, внесіть в таблицю свої спостереження.

№п/п
Властивість
залізо
парафін
кухонна сіль
1
Агрегатний стан




2
Колір




3
Блиск




4
Запах




5
Твердість




6
Розчинність у воді




7
Температура плавлення(легкоплавка чи тугоплавка речовина)




Сформулюйте висновок
7.     Домашнє завдання

Опрацювати параграф, читати конспект, виконати завдання в зошиті (додаток 1)



План – конспект уроку на тему: «Чисті речовини і суміші (однорідні, неоднорідні). Способи розділення сумішей»
Мета уроку: повторити відомості про чисті речовини і суміші, навчити  розрізняти   чисті речовини і суміші; однорідні й неоднорідні суміші речовин;  дати уявлення про способи розділення сумішей; продовжити знайомство з лабораторним устаткуванням, та методикою проведення хімічного експерименту.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань (І тип)
Обладнання: зошит, підручник, мультимедійні засоби, картки для індивідуальної роботи, сірка, залізо, цукор, склянки з водою, магніт, магнітні моделі, сіль, крейда, лійка, ділильна лійка, олія, порцелянова чашка, спиртівка, затискач, малюнок прилад для дистиляції, сигнальні картки із буквами.  
Хід уроку:
1.     Організаційний момент
Привітання, налаштування на позитивний настрій, відмічання присутніх та відсутніх на уроці.
2.     Актуалізація опорних знань, перевірка домашнього завдання
Троє учнів працюють на індивідуальних картках
Завдання: Виберіть одну правильну відповідь
1.   Найменша частинка речовини, яка не має електричного заряду і складається з ядра і електронів, що рухаються навколо нього – це:
а) молекула   б) атом   в) йон   г) електрон
2. Те, що нас оточує називається: а) речовина   б) матеріал   в) тіло  г) молекула
3.  Найменша частинка речовини, яка складається з двох або більшої кількості сполучених атомів – це: а) молекула   б) атом   в) йони   г) електрони
4. Речовина або суміш речовин, яка використовується людиною для виготовлення предметів, називається: а) речовина  б) тіло  в) молекула  г) матеріал
5. Молекула води складається з: а) атома Гідрогену та атома Оксигену  б) атома Гідрогену та двох атомів Оксигену  в) двох атомів Гудрогену та атома Оксигену  г) двох атомів Гідрогену та двох атомів Оксигену
6. До хімічних властивостей речовин належить: а) пластичність   б) умови за яких відбувається реакція  в) електропровідність  г) температура кипіння
7. Здатність речовин проводити тепло, називається: а) теплопровідність  б) електропровідність
8.  Цілеспрямоване, спеціально організоване сприйняття предметів, явищ – це:  а) експеримент   б) спостереження
9. Цілеспрямований і контрольований вплив на досліджуваний об’єкт – це: 
а) експеримент   б) спостереження
10. Температура, за якої рідина перетворюється на газувату речовину, називається: а) температура плавлення   б) електропровідність  в) теплопровідність  г) температура кипіння
Вправа «Очистити дошку» На дошці прикріплені листочки із запитаннями. Учень підходить знімає листок і дає відповідь на запитання.
-         Що таке речовина?
-         Що таке тіло?
-         Назвіть, які дві групи властивостей речовини вам відомі?
-         Назвіть фізичні властивості речовини?
-         Назвіть характеристику хімічних речовин?
-         Дайте визначення поняттю електропровідність.
-         Дайте визначення поняттю теплопровідність.
3.     Мотивація навчальної діяльності
Отже, ми з вами очистили дошку, і можемо прочитати тему уроку. Як ви думаєте, про що ми будемо говорити сьогодні на уроці?
4.     Оголошення теми та мети уроку
Тема уроку: «Чисті речовини і суміші (однорідні, неоднорідні). Способи розділення сумішей»
Мета уроку: повторити відомості про чисті речовини і суміші, навчити  розрізняти   чисті речовини і суміші; однорідні й неоднорідні суміші речовин;  дати уявлення про способи розділення сумішей; продовжити знайомство з лабораторним устаткуванням, та методикою проведення хімічного експерименту.
5.   Виклад нового матеріалу
Для того, щоб вам було легше зрозуміти тему уроку, проведемо невелике дослідження. У нас є дві склянки води, в одну з них ми додамо акварельну фарбу. Запитання:     – Чим відрізняється вода у цих двох склянках? (Ми маємо одну склянку з чистою водою, а в іншій утворилась суміш: вода + чорнила)
Візьмемо шоколадку, розділимо її на невеликі плитки. Запитання:  Що спільного між цими плитками шоколаду ви можете відмітити? А якщо ми візьмемо упаковку і прочитаємо склад? Що ми помітили? (незважаючи на зовнішню однорідність, шоколад складається з декількох компонентів, тобто є сумішшю. У свою чергу, молоко і какао теж не є чистими речовинами, вони містять багато складових)
Наведіть приклади сумішей, з якими Ви стикаєтеся у житті.
У хімії розрізняють чисті речовини і суміші речовин. З’ясуємо, чим чиста речовина відрізняється від суміші, які бувають суміші, як їх можна розділити?
Деякі речовини, які складаються з однакових молекул (вода, кисень, вуглекислий газ), називають чистими. Але набагато більше в природі сумішейСуміш – це сукупність кількох різних чистих речовин, що становлять одне фізичне тіло.
Наприклад, повітря – прозора природна суміш. До його складу входять азот, кисень, вуглекислий газ, інертні гази, водяна пара, часточки пилу тощо. Повітря підтримує горіння, погано проводить тепло. Тепле повітря піднімається вгору, а холодне опускається вниз (це називають конвекцією). Повітря має дуже велике значення для всіх живих істот. Кисень потрібний для дихання практично всім живим істотам на Землі.
Запитання: – Яке значення має для людини чисте повітря? Що ми розуміємо під чистим повітрям? (виступ учня, який вдома підготував невелике повідомлення)


                                                            Речовини

                  Чисті
Складаються з частинок одного виду (атомів, молекул, йонів) і мають сталі фізичні властивості.
            Суміші речовин
Складаються з двох або кількох чистих речовин (компонентів)кожна з яких зберігає свої властивості.
Приклади:
Дистильована вода, алмаз, кисень, вуглекислий газ, гірський кришталь, крейда, сода, цукор, сірка, кухонна сіль.
Приклади:
Повітря, молоко, граніт, річкова та морська вода, грунт, нафта, чай, газована вода,дим, природний газ.

Демонстраційний дослід. Давайте з вами приготуємо дві суміші. Перша суміш: чай (вода, заварка, цукор), друга суміш (пісок та вода чи вода та крейда).
Запитання: - Як ви можете охарактеризувати ці дві суміші.
          Суміші

Однорідні
Суміші, в яких частинки речовин дуже дрібні і їх не можна виявити спостереженням за допомогою оптичних приладів (мікроскоп)
Неоднорідні
Суміші, в яких частинки речовин можна виявити спостереженням, побачити неозброєним оком або через мікроскоп.
 Приклади:
Повітря, розчин цукру у воді, сплав золота з міддю, розчин спирту, оцет 
Приклади:
Молоко, суміш води і крейди, грунт, граніт, вода і пісок.

Способи розділення сумішей
Існує багато  методів розділення сумішей. У сумішах речовини зберігають свої властивості. На цьому ґрунтується можливість розділення суміші речовин на чисті речовини. Для розділення сумішей використовують найчастіше фільтрування, відстоювання, випарювання, перегонку та дію магнітом.
Назва методу
На яких властивостях речовин ґрунтується метод
Тип суміші
Приклад
Розділення за допомогою магніту
 Одна із речовин притягується магнітом
Неоднорідна
Суміш заліза і сірки
Відстоювання
(декантація)
Речовини не розчинні у воді і мають різну густину
Неоднорідна
Пісок + вода
Олія + вода
Фільтрування
Одна речовина розчинна, а інша не розчинна у воді
Неоднорідна
Річкова вода   і мул
Крейда і вода
Випарювання
Різна температура кипіння твердої речовини і розчинника
Однорідна
Розчин цукру у воді
Перегонка
(дистиляція)
Різна температура кипіння рідин,розчинених одна в одній
однорідна
Спирт і вода

Учні переглядають відео «Розділення суміші»

6.   Узагальнення нових знань
Запропонуйте способи розділення таких сумішей:
а) пісок з кухонною сіллю; б) спирт із водою; в) вода з глиною; г) олія з водою; д) мідні та залізні ошурки; е) вода з бензином; ж) сіль з тирсою; и) крейда з цукром.
7. Домашнє завдання

Опрацювати параграф, читати конспект, виконати завдання «Очищення води від накипу фільтруванням після її кип’ятіння»



року на тему: «Практична робота №2. Розділення сумішей (інструктаж з ПТБ)»
Мета уроку: повторити правила техніки безпеки під час роботи в хімічному кабінеті, опанувати способи розділення неоднорідних сумішей, продовжити формувати уміння правильного поводження з речовинами і лабораторним обладнанням.
Тип уроку: практичне застосування набутих знань та вмінь
Обладнання: зошит, підручник, мультимедійне обладнання, картки для індивідуальної роботи, обладнання для виконання практичної роботи, реактиви, картки інструкції
Хід уроку:
1.   Організація опорних знань, перевірка домашнього завдання
Троє учнів працюють індивідуально на картках
Тестова перевірка знань
1.    Які з перелічених властивостей кисню є фізичними :
А. Безбарвний газ без запаху і смаку.
Б. Малорозчинний у воді.
В. Підтримує горіння багатьох речовин, перетворюючи їх  на  оксиди.
Г.Реагує з багатьма металами, перетворює їх на оксиди.
2.   Які з перелічених властивостей вуглекислого газу  є фізичними :
А. Безбарвний газ .
Б. Без запаху і смаку.
В. З водою утворює кислоту.
Г. При пропусканні вуглекислого газу через вапняну воду  утворюється осад.          
3.  Які з перелічених властивостей заліза є хімічними:
А.Тверда речовина сірого кольору.
Б. Реагує з неметалами, утворюючи солі.
В. У вологому повітрі іржавіє.
Г. Притягується магнітом.
4.  Які з перелічених властивостей парафіну є хімічними:
А. Легкоплавкий.
Б. Горить , утворюючи вуглекислий газ і воду.
В.Окисненням парафіну отримують різноманітні органічні  речовини. 
Г.  Нерозчинний у воді.
Складіть схему:
                                                    Методи розділення сумішей


Однорідні
 Неоднорідні суміші








2. Запропонуйте способи розділення таких сумішей:
А) річкового піску і тирси;
Б) олії і води;
В) мідного купоросу і сірки;
Г) крохмалю і цукру;
Ґ) річкового піску і цукру;
Д) гасу і води.
3. Укажіть послідовність операцій під час розділення суміші кухонної солі, піску і залізних ошурок:
А)випарювання;
Б)фільтрування;
В)додавання води;
Г)дія магнітом.
Решта учнів працюють із вчителем. На столі у вчителя знаходиться різноманітне хімічне обладнання в середині яких містяться листочки із запитаннями. Для того, щоб дістати запитання учням необхідно назвати хімічний посуд та його призначення, після чого дати відповідь на запитання .
-         Що таке речовина?
-         Які речовини називаються чистими? Наведіть приклади.
-         Що таке суміш? Наведіть приклади.
-         Назвіть типи сумішей?
-         Повітря, розчин цукру у воді, розчин спирту, оцет відносяться до …. сумішей.
-         Назвіть приклади неоднорідних сумішей.
Висновок: отже, ми з вами пригадали хімічне обладнання, яке будемо використовувати для практичної роботи та попередньо вивчений матеріал.
2.   Мотивація навчальної діяльності
Пригадайте казку про Попелюшку. Мачуха наказала їй перебрати мішок проса, змішаного із сочевицею. Попелюшці допомогли пташки. А ви зараз маєте, як Попелюшка, розділити суміш піску і солі. Не чекайте на пташок, використаємо ваші знання про суміші для виконання практичної роботи «Розділення неоднорідної суміші».
3.     Виконання практичної роботи
Тема: «Практична робота №2. Розділення сумішей (інструктаж з ПТБ)»
Мета:
Хід роботи:
1.   Повторення правил з техніки безпеки під час проведення практичної роботи.
2.   Пригадайте фізичні властивості кухонної солі та піску. Які з них ви можете використати для розділення сумішей? Запропонуйте послідовність дій.
3.   Під час виконання кожного етапу експерименту записуйте в таблицю свої дії, спостереження, висновки.
4.   Зробіть висновок
5.     Прибрати робоче місце
Етап І. Змішування суміші з водою
У невелику склянку помістіть порцію суміші (2—3 г) і налийте 20—30 мл води. За допомогою скляної палички перемішайте вміст склянки. Що спостерігаєте після припинення перемішування? Який компонент суміші розчинився? Де накопичився кожний із  компонентів?
Етап ІІ. Очищення добутого розчину фільтруванням
Складіть фільтр із фільтрувального паперу, як показано на малюнку, вкладіть у лійку і змочіть водою.

Лійку вставте у пробірку. Каламутний розчин вилийте на фільтр. Що спостерігаєте? Де знаходиться кожен із компонентів суміші?
Етап ІІІ. Випарювання розчину
Добутий фільтрат налийте у порцелянову чашку і поставте на кільце штатива (можна скористатися також затискачем для пробірок), запаліть спиртівку і обережно нагрівайте до повного випаровування води. Що спостерігаєте? Де знаходиться кожен із компонентів суміші? Як це ви можете пояснити?
Заповніть таблицю
Номер і назва
 етапу
Хід роботи
(послідов-
ність дій)
   
Спостереження
Висновок
Вкажіть, який метод використовуєте.
Етап1. Змішу-вання суміші з водою

До порції суміші доливаю воду і перемішую вміст склянки.
Сіль розчиняється у воді, а пісок – ні.
З часом він осідає на дно склянки.
Речовини мають різну розчинність.
Можна використати метод відстоювання.
Етап 2.
Очищен-
ня добутого розчину фільтру-ванням
Отриману суміш виливаю  у лійку на фільтр
Частинки розчиненої речовини – солі разом з водою проходять через фільтр і утворюють фільтрат, а сіль залишається на фільтрі.
Оскільки речовини мають різну розчинність, використовую метод фільтрування
Етап 3
Випарю-
вання розчину
Фільтрат виливаю у порцеляно-
ву чашку і нагріваю
Вода більш летка, вона  випаровується, а сіль залишається не дні порцелянової чашки.
Для виділення розчиненої речовини із розчину використовую метод випарювання (кристалізації)



















Зробіть узагальнюючий висновок. При формулюванні висновку дайте відповіді на запитання:
1.  Які методи розділення ви використали в цій роботі?
2.  Які властивості солі й піску дозволяють використовувати саме ці методи для розділення суміші?
4. Підведення підсумків, оголошення домашнього завдання

Повторити параграфи, виконати завдання у підручнику



на тему: «Хімічні елементи, їхні назви і символи. Поширеність хімічних елементів у природі.»
Мета уроку: Навчальна – закріпити поняття  «атом», «молекула», «хімічний елемент»; поглибити знання про атом і його будову; утворення молекул; ознайомити учнів із символами і назвами хімічних елементів за сучасною українською номенклатурою, розглянути поширеність хімічних елементів в природі.
Розвиваюча – формувати і розвивати ключові компетентності учнів, зокрема навчальну, соціальну, загальнокультурну, ІКТ-компетентність
Виховна – формувати інтерес до вивчення хімії.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань
Обладнання: зошит, підручник, мультимедійне обладнання, різноманітні вправи, загадки, відео
Хід уроку:
1.   Організаційний момент
Привітання, налаштування на позитивний настрій, відмічання присутніх та відсутніх на уроці.
2.     Актуалізація опорних знань, перевірка домашнього завдання
Нещодавно ми розпочали вивчати нелегку науку хімію. Пригадаємо матеріал попередніх уроків та проведемо хімічну розминку по темі  «Чисті речовини і суміші. Методи розділення сумішей»
Розминка  «Хімічний безлад» Завдання 1. На дошці записані дві групи речовин: чисті та суміші, учням необхідно запропоновані речовини правильно класифікувати.
Речовини:  мідь, цемент, нафта, дистильована вода, цукор, пральний порошок, сода, сіль, вуглекислий газ, очищене повітря, крейда, зубна паста, оцет, олія. (додаток 1)
Завдання 2. Встановити відповідність між сумішшю та способом розділення.
Суміш                                           Спосіб розділення
Глина і вода                                      дія магнітом
Мінеральна вода                              відстоювання
Мідні і  залізні ошурки                   фільтрування
Олія і вода                                        випарювання
Спирт і вода                                     перегонка
3.   Мотивація навчальної діяльності
Учні розгадують ребус (додаток 2)
Проблемне запитання:  - Що спільного ви можете підкреслити у цих словах?
Для того, щоб було простіше вам сформулювати свою думку, я пропоную вам в епіграфі до уроку знайти ключове слово, яке характеризує ці слова
Природа має лиш один секрет —
Чи тут, чи там, у Космосу глибинах,
Все: від малих піщинок до планет —
Із 
елементів складене єдиних.

                                                            С. Щипачов «Читаючи Менделєєва»

4.   Оголошення теми та мети уроку
Тема уроку: Хімічні елементи, їхні назви і символи. Поширеність хімічних елементів у природі
Мета уроку: закріпити поняття  «атом», «молекула», «хімічний елемент»; поглибити знання про атом і його будову; утворення молекул; ознайомити учнів із символами і назвами хімічних елементів за сучасною українською номенклатурою, розглянути поширеність хімічних елементів в природі.
Сьогодні на уроці ми дізнаємося:
·        чим відрізняються атоми один від одного;
     • звідки хіміки дізналися назви елементів;
     • яка шпаргалка найкраща на контрольних із хімії;
     • як можна спілкуватися з хіміком з племені тумба-юмба;

5.     Виклад нового матеріалу
Щоб з’ясувати все це давайте пригадаємо з курсу природознавства:
1.  З яких частинок складаються речовини? (Речовина складається з молекул та атомів).
2. З чого складаються молекули? (Молекули складаються з атомів).
3. Що таке атом? (Атоми – найдрібніші, хімічно неподільні частинки речовини).
4. Як називаються різні види атомів? (Хімічні елементи)
І. Атом, його склад
Давним-давно більше 2 тис. р тому в Давній Греції жив філософ по імені Демокріт. Саме він першим припустив, що все, що нас оточує складається із атомів.
 А розмірковував він так: «якщо взяти будь-який цілий предмет, наприклад яблуко, і почати ділити його на частинки, а потім ці частинки розділити ще і ще – чи буде цей процес ділення безкінечним? Що в кінці ділити буде нічого? Не може ж наш світ бути створений із нічого? Отже, повинна існувати найменша частинка, яку вже поділити не можна». Ось ці маленькі частинки він назвав «атомами», що означає «неподільні».
Ця ідея була підтверджена вченими лише через 20 століть потому. Уявляєте? Вчені переконалися не лише в тому, що навколишній світ і ми самі складаємося із атомів, але також і в тому, що цих атомів існує більше 100 видів. Кожен такий вид був названий «хімічним елементом».
Щоб уявити собі наскільки атоми маленькі, розглянемо такий приклад.
Якщо атом збільшити до розмірів яблука, то в такому разі яблуко збільшиться до розмірів земної кулі.  Або інший приклад. Проведіть олівцем лінію 3 см. В цій лінії вміщається в довжину 100 млн атомів Карбону, а в ширину 1 млн атомів.
Атом в перекладі із грецької мови означає «неподільний».
І справді, хімічним шляхом розділити атом не можна. Але при сильних фізичних діях ця найменша з точки зору хімії частинка розпадається на менші. Це відбувається , наприклад, в середині зірок, таких як Сонце, і в реакторах атомних електростанцій.
Частинок, із яких складається атом, є три. Записувати на дошці.
Це негативно заряджений електрон – е-
Позитивно заряджений протон –р+
Нейтральний нейтрон – n0
Будову атома можна уявити собі у вигляді так званої планетарної моделі, яку майже 100 р тому запропонував англійський вчений Резерфорд.


Вона являє собою міні Сонячну систему, де в центрі знаходиться ядро (Сонце), навколо якого рухаються електрони (планети). Але це порівняння дуже приблизне, оскільки атом має складнішу будову, з якою ви ознайомитеся в наступному класі.
Електрон значно легший за атомне ядро.  Він має негативний заряд, що є найменшим серед існуючих у природі. Отже, заряд електрона дорівнює –1.
Ядро атома заряджене позитивно. Заряд ядра і сумарний заряд усіх електронів атома однакові за величиною, але протилежні за знаком. Тому атом є електро нейтральним. Якщо заряд ядра атома становить +6, то такий атом містить 6 електронів, якщо +2, — два електрони і т. д.
Отже, дамо  визначення атома.
Атоми — це найдрібніші електронейтральні частинки речовини, які складаються з позитивно зарядженого ядра й негативно заряджених електронів, що рухаються навколо ядра.
ІІ. Будова ядра
Ядро складається із протонів і нейтронів.
Учні переглядають та обговорюють відео «Будова ядра і ядерного ядра»
Ядро атома приблизно в 100 тис. разів менше за атом.
Якщо ядро збільшити до розмірів яблука, то відстань від нього до електронів буде 1 км.
Якщо в ядрі знаходиться 1 протон, то заряд такого ядра буде дорівнювати +1, відповідно електронну оболонку буде складати 1 електрон (за умовою електронейтральності атома). Про кількість нейтронів ви дізнаєтесь через кілька уроків.
Заряд ядра = р+-
Вправа «Поміркуємо»
-   Скільки протонів міститься у складі атома, якщо заряд його ядра дорівнює +3?     Заряд ядра +3    р=
-       Якщо в атомі міститься 15 протонів, то скільки електронів буде в цьому атомі?     Р=15    е =
-       Скільки електронів міститься у складі атома, якщо заряд його ядра дорівнює +8?  Заряд ядра = +8   е=
Складання логічної схеми із запропонованих слів (хмара)
Складіть логічну схему зі слів: тіло   речовина   атом   ядро   електрони   протони  нейтрони.
IIIХімічні елементи
Отже, усе в природі складається з атомів.
Усього на Землі та в космічному просторі виявлено 89 різних видів атомів, ще 29 видів добуто вченими штучно. Вони дуже нестійкі й існують у вигляді кількох окремих атомів протягом лише кількох секунд від моменту добування.
Атоми різних видів відрізняються за масою, розміром, будовоюта зарядом атомних ядер.
 Атоми певного виду називають хімічним елементом.Заряд ядра – головна характеристика хімічного елемента.
Хімічний елемент — це різновид атомів з однаковим зарядом ядра.
Атоми із зарядом ядра +1 належать одному хімічному елементу, із зарядом +6 — іншому елементу і т. д.
З 89  хімічних елементів в природі утворюється більше 10 млн. різноманітних хімічних речовин  
  IVНазви хімічних елементів
Кожний елемент має назву. Сучасні українські назви майже всіх хімічних елементів походять від латинських назв (табл. 1). Їх пишуть з великої літери.

Наприклад, хімічний елемент із зарядом атомного ядра +1 називається Гідрогеном від  латинської назви Hydrogenium. Хімічний елемент із зарядом ядра +8 називається Оксигеном (від латин. Oxygenium)  і т.д. по таблиці.
VСимволи хімічних елементів
Крім назви, кожний елемент має ще й скорочене позначення — символ, або знак. У наш час використовують символи елементів, запропоновані майже 200 років тому відомим шведським хіміком Й.Я. Берцеліусом.
Берцеліус запропонував як символи хімічних елементів приймати першу літеру їхніх латинських назв. Так, для позначення Оксигену він узяв символ «О» — першу літеру від Охуgenium, для Гідрогену — «Н» — від Нуdrogenium, для Карбону — «С» — від Carboneum.
Якщо перша літера в назві елемента вже використовується для позначення іншого елемента, то до неї додається одна з наступних літер, наприклад, символ Силіцію —Si (Silicium), Меркурію — Hg (від латин. Hydrargyrum).
Українські назви деяких елементів звучать зовсім інакше, ніж латинські, але що поробиш - їх приходиться заучувати напам'ять.
А ще вимова цих 9 елементів відрізняється від назви елементів.
Абсолютно ясно, що запам'ятати відразу всі символи і назви елементів (а їх зараз відомо 118) – завдання непосильне. Тому для початку можна обмежитися найпоширенішими .


Заряд ядра
Назва елемента
Символ елемента
Вимова елемента
Українська
Латинська
+2
Гелій
Helium
He
Гелій
+11
Натрій
Natrium
Na
Натрій
+12
Магній
Magnesium
Mg
Магній
+13
Алюміній
Aluminium
Al
Алюміній
+17
Хлор
Chlorum
Cl
Хлор
+19
Калій
Kalium
K
Калій
+20
Кальцій
Calcium
Ca
Кальцій
+26
Ферум
Ferrum
Fe
Ферум
+29
Купрум
Cuprum
Cu
Купрум
+35
Бром
Bromum
Br
Бром
+79
Аурум
Aurum
Au
Аурум

Вимова символів майже всіх інших  елементів збігається з їхніми назвами. Наприклад, символ елемента Калій читається «калій», а не «к», а елемента Феруму Fe — «ферум», а не «фе». Усі винятки зібрано в таблиці 1.
Символи та назви елементів — це літери хімічної мови. Цією мовою розмовляють усі хіміки світу. Нею можна спілкуватися навіть з хіміком з племені тумба-юмба.  І вам також треба вивчити «алфавіт» хімічної мови. 
Ваше завдання полягає у тому, щоб поступово запам’ятати українські назви  і символи  не менше 20 хімічних елементів, навчитися їх писати, вимовляти, знати, що вони позначають.
Учень зачитує повідомлення на тему: «Поширеність хімічних елементів у природі»
6.     Узагальнення нових знань
Гра «Склеєне слово»
Визначити назви 6 елементів та дібрати до них символи.
І варіант СУЛЬФУРНАТРІЙКАЛІЙКАЛЬЦІЙНІТРОГЕНБРОМ                  
S, Na, K, Ca, N, Br
ІІ варіант ФОСФОРХЛОРМАГНІЙАЛЮМІНІЙФЕРУМФТОР                    
 P, Cl, Mg, Al, Fe, F
Завдання «Хто швидше?» Використовуючи таблицю 1 виписати всі хімічні елементи, які починаються на С.
7.     Домашнє завдання

Опрацювати конспект, читати конспект, виконати завдання у кінці параграфа



року на тему: «Ознайомлення з періодичною системою хімічних елементів Д.І. Менделєєва. Демонстрації: 3. Періодична система хімічних елементів Д.І. Менделєєва.»
Мета уроку:
• ознайомити учнів з будовою періодичної системи хімічних елементів Д. І. Менделєєва;
• сформувати початкові навички визначення положення хімічного елемента в періодичній системі;
• продовжити знайомство із символами й назвами елементів за сучасною українською номенклатурою;
• повторити матеріал попередніх уроків.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань
Обладнання: зошит, підручник, мультимедійне обладнання, картки для індивідуальної роботи, ПС, відео
Хід роботи:
1.     Організація навчальної діяльності
Привітання, налаштування на позитивний настрій, відмічання присутніх і відсутніх на уроці.
2.     Актуалізація опорних знань, перевірка домашнього завдання
Троє учнів працюють на індивідуальних картках
Завдання 1. Нижче запропоновані речення, які мають помилки. Треба знайти та виправити помилки
1. Речовина складається з молекул, які в свою чергу з протонів (атомів).
2. Атом складається з протонів та електронної оболонки (ядра).
3. Ядро має негативний заряд, електронна оболонка – позитивний (навпаки).
4. Йони мають негативний заряд (і позитивний).
5. Заряд ядра атома обумовлюють електрони (протони).
Завдання 2. Вказати назву хімічних елементів
Н, NOSFe
Завдання 3. Запишіть символ хімічного елементу
Натрій, Кальцій, Гелій, Карбон, Кальцій, Купрум
Решта учнів працюють із вчителем
Вправа «Назви  хімічних елементів та їх символи» https://learningapps.org/view1157687
Вправа «Встановити відповідність між символом хімічного елемента та його назвою»  https://learningapps.org/view1123199
3.     Мотивація навчальної діяльності
Розгадайте ребус (додаток 1)
Ключове слово: МЕНДЕЛЕЄВ
-         Який зв’язок між хімією та цим прізвищем?
Чи любите ви писати листи? Мабуть так. А що ви вказуєте на конверті? (Прізвище, ім’я, адресу). А навіщо? (Щоб лист дійшов до адресату). Отже, кожна людина має своє прізвище, ім’я, адресу: місто, вулицю, будинок, квартиру.
 Чи мають адресу хімічні елементи? Де їх можна знайти, якщо в цьому є потреба? На ці питання ми повинні знайти відповідь сьогодні на уроці.
4.     Оголошення теми та мети уроку
Тема уроку: «Ознайомлення з періодичною системою хімічних елементів Д.І. Менделєєва»
Мета уроку: ознайомити учнів із періодичною системою Д.І. Менделеєва, розташування хімічних елементів в ній, продовжити знайомство із хімічними елементами їх назвою за українською номенклатурою.
5.     Виклад нового матеріалу
1.     Структура періодичної системи  Д.І. Менделеєва
Учні переглядають та обговорюють відео «Відкриття ПС»
Розповідь вчителя з елементами бесіди.
В 1861 році російським вченим Д.І. Менделєєвим була запропонована періодична система хімічних елементів. Тоді було відомо лише 62 елементи, але всім знову відкритим елементам у ній знайшлося місце.
Ця система хімічних елементів сьогодні відома в усьому світі й використовується ученими всіх країн.
Розглянемо будову періодичної системи хімічних елементів Д.І. Менделєєва.
Основними структурними одиницями системи є періоди і групи.
Період — це горизонтальний ряд хімічних елементів, що починається лужним металом (Li, Na, K, Rb, Cs, Fr) і закінчується інертним газом (He, Ne, Ar, Kr, Xe Rn).
Бесіда:
1.     Скільки періодів містить періодична система? (Сім).
2. Чим відрізняються між собою періоди? (Кількістю хімічних елементів, у 1-3 періодах хімічні елементи розташовані в один ряд, в інших – у два ряди).
3.
 Скільки хімічних елементів містить 1 період? (2).
4. Скільки хімічних елементів містить 2 та 3 періоди? (По 8 елементів).
5. Скільки хімічних елементів містить 4 період? (18 елементів).
Так, дійсно, всього періодів сім. З них перші три — малі періоди, оскільки кожний складається з одного ряду хімічних елементів. Починаючи з четвертого, ідуть великі періоди, бо кожний складається з двох рядів хімічних елементів. Всього рядів десять.
Кожний період містить певне число хімічних елементів:
1-й період (малий) —2 елементи; 2-й період (малий) — 8 елементів; 3-й період (малий) — 8 елементів; 4-й період (великий) — 18 елементів; 5-й період (великий) — 18 елементів; 6-й період (великий) — 32 елементи; 7-й період (великий) —досі ще не завершений, містить 24 елементи.
Група — це вертикальний стовпчик, у якому один під одним розміщені подібні за властивостями хімічні елементи.
Скільки груп містить періодична система? ( 8).
Так, дійсно, всього груп вісім. Кожна з них поділяється на дві підгрупи:
а) головну, до складу якої входять елементи малих і великих періодів,
б) побічну, яка складається тільки з елементів великих періодів,
Так, сьома група складається з головної підгрупи—це підгрупа галогенів: Флуор, Хлор, Бром, Іод, Астат, і побічної, до складу якої входять елементи тільки великих періодів — Манган, Технецій, Реній.
Завдання 1. До якої підгрупи належать наступні хімічні елементи: Сульфур, Фосфор, Хлор, Купрум, Цинк, Алюміній, Селен?
Особливу будову має VIII група. Її головна підгрупа — інертні гази, а побічна складається з трьох тріад, що об'єднуються в природні родини:
Ферум Fе, Кобальт Со, Нікель Ni;
Рутеній Ru, Родій Rh, Паладій Рd;
Осмій Os, Іридій Іr, Платина Рt.
У нижній частині системи винесено два ряди по 14 елементів. Вони об'єднуються в природні родини «лантаноїди» й «актиноїди».
Розміщення елементів по групах і родинах полегшує їх вивчення. Знаючи будову і властивості одного з них, можна передбачити будову і властивості інших, що входять до цієї групи.
2.     Характеристика хімічних елементів
Отже, ми з’ясували, що кожний хімічний елемент має:
•  прізвище та ім’я (назва елемента, та його символ).
•  адресу: номер групи та номер періоду, на перетинах яких він знаходиться,
Крім того, кожний хімічний елемент має свій порядковий номер, масу атома, яка має назву відносна атомна маса та певну будову.
Завдання 2. Назвіть порядковий номер та масу атома слідуючих хімічних елементів: Гідроген, Літій, Карбон, Флуор, Цинк, Кальцій.
Зверніть увагу на порядок розташування хімічних елементів у другому періоді. Яку закономірність ви помітили?
(Маса атома кожного елемента збільшується).
Так, дійсно, у періодах елементи розташовані у порядку збільшення їх атомних мас.
Як можна доповнити визначення “періоду”?
Період — це горизонтальний ряд хімічних елементів, розміщених у порядку зростання їхніх відносних атомних мас, що починається лужним металом і закінчується інертним газом.
Велике значення для елемента має його порядковий номер. Оскільки він визначає кількість електронів, які рухаються навколо ядра, кількість протонів, які розташовані всередині ядра.
Завдання 3. Вказати порядковий номер, кількість протонів та електронів для слідуючих хімічних елементів: Оксиген, Флуор, Алюміній, Силіцій, Магній.
6.   Узагальнення нових знань
Вправа «Заповни таблицю»  https://learningapps.org/view1475381
7.   Домашнє завдання

Опрацювати параграф, читати конспект, виконати завдання




 «Маса атома. Атомна одиниця маси. Відносні атомні маси хімічних елементів.»
Мета уроку: Закріпити знання учнів про хімічні елементи, хімічну символіку. Ознайомити з поняттями абсолютної та відносної атомної маси, одиницями їх вимірювання. Навчити визначати Аr за ПС.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань
Обладнання: зошит, підручник, мультимедійні засоби, картки для індивідуальної роботи, ПС, відео
Хід уроку:
1.     Організація навчального процесу
Привітання, налаштування на позитивний настрій, відмічання присутніх та відсутніх на уроці.
2.     Актуалізація навчальної діяльності, перевірка домашнього завдання
Троє учнів працюють на картках індивідуально. (додаток 1)
Решта учнів працюють із вчителем
Вправа «Знайти слово»  https://learningapps.org/view1263846
Вправа «Знайди пару»  https://learningapps.org/view1123199
3.     Мотивація навчальної діяльності
Кожен з нас має певну масу. Ми можемо порівняти, хто більше важить. Як ви гадаєте, атом будь-якого елемента має масу? Як її можна виміряти?
І ще одне запитання: чи всі атоми Оксисену мають однакову масу?
На ці запитання ми дамо відповідь на цьому уроці. Допоможіть мені сформувати тему уроку.
Учні пропонують свої варіанти і оголошується тема уроку.
4.     Оголошення теми та мети уроку
Тема уроку: «Маса атома. Атомна одиниця маси. Відносні атомні маси хімічних елементів.»
Мета уроку: Ознайомити з поняттями абсолютної та відносної атомної маси, одиницями їх вимірювання. Навчити визначати Аr за ПС.
5.     Виклад нового матеріалу
Якими одиницями маси ми користуємося в побуті? (г,кг, т.)
  Чи можна в цих одиницях вимірювати масу атома?
Атом – дуже дрібна частинка. Його  розмір  10-14.  Якщо атом збільшити до розміру друкарської крапки, то пропорційно збільшена людина матиме зріст близько 7 км.
Тому маси атомів дуже малі.
Наприклад, маса атома Гідрогену становить: mа (Н) =1,66 · 10–24г або 1,66 · 10–27кг
За пам’ятати такі числа надзвичайно важко, а користуватися ними під час обчислень дуже незручно.
  Через це на початку ХІХ ст.  Дж. Дальтон запропонував увести еталон порівняння маси.  Зараз використовують не реальну, а відносну атомну масу.
За одиницю відліку використовували mа (Н), потім 1/16 mа (О), нині – 1/12 mа (С)
1/12 mа (С) назвали атомною одиницею маси (а.о.м.)
Поділимо масу 1 атома Карбону на 12 та дізнаємося, скільки це грамів:
1,993 · 10–24 г : 12 ≈1,66 · 10–24 г
  1а.о.м. =1/12 mа (С) ,  1а.о.м. =  1,66· 10–24 г або 1,66 · 10–27 кг
З нею порівнюють маси атомів різних елементів задля встановлення відносних атомних мас хімічних елементів.
Відносна атомна маса Аr ( ст..49 Буринська)
Відносна атомна маса – це фізична валичина, що визначається відношенням маси атома елемента до 1/12 mа (С)
Відносна атомна маса хімічного елемента (Ar) показує, у скільки разів маса атома даного хімічного елемента більша  за 1/12 маси атома Карбону.
Ar не має одиниць вимірювання, тобто є безрозмірною величиною. 
Ar знаходять по ПС:
Знайдіть у періодичній системі хімічних елементів відносні атомні маси Натрію, Карбону, Силіцію, Цинку, Алюмінію, Хлору й назвіть їх. Що особливе ви помітили в цих числах?
Відносні атомні маси всіх хімічних елементів обчислені та внесені в періодичну систему. Найчастіше це дробові числа. Для хімічних розрахунків використовують округлені їх значення 
Ar(О) = 16
Ar(S) = 32
Ar Cl) = 35,5
6.     Узагальнення нових знань
Вправа «Числова пряма»   https://learningapps.org/watch?v=pa9e97pnj18  
7.     Домашнє завдання
Опрацювати параграф, читати конспект, вивчити наступні 5 символів, підготуватись до самостійної роботи


Хімічні формули речовин. Прості та складні речовини. Багатоманітність речовин. Лабораторний дослід  №4.  Ознайомлення зі зразками простих і складних речовин ( інструктаж з ПТБ)»
Мета уроку: Сприяти формуванню знань  про  багатоманітність речовин, «прості речовини», «складні речовини», «хімічні формули»; вивчити поділ простих речовин на метали й неметали; навчитися розрізняти прості й складні речовини.
Розвивати вміння й навички учнів описувати фізичні властивості речовин і порівнювати їх; виховувати інтерес до вивчення хімії на основі хімічного експерименту. Виховувати культуру праці.
Тип уроку: урок засвоєння нових знань (І тип)
Обладнання: зошит, підручник, мультимедійні засоби, картки для самостійної роботи, зразки простих та складних речовин
Хід уроку:
1.     Організація класу
Привітання, налаштування на позитивний настрій, відмічання присутніх та відсутніх на уроці.
2.     Актуалізація опорних знань, перевірка домашнього завдання
Учні виконують невелику самостійну роботу (15 хвилин)
Завдання 1. Співвіднести символ хімічного елемента з його назвою
1.     Na                              a) Оксиген
2.     Ca                              b) Кобальт
3.     Cu                              c) Натрій
4.     Co                              d) Кальцій
5.     Fe                               e) Купрум
6.     O                                f) Ферум
Завдання 2. Знайдіть у періодичній системі хімічних елементів відносні атомні маси: Літію, Цинку, Хлору, Карбону, Калію, Силіцію.
Завдання 3. Використовуючи ПСХЕ визначте число протонів, наступних елементів: Гідрогену, Оксигену, Йоду
ІІ варіант
Завдання 1. Співвіднести символ хімічного елемента з його назвою
1. Н                                              aСтронцій
2. Li                                              b) Карбон
3. C                                               c) Хлор
4. Sr                                              dГідроген   
5. S                                                e) Літій
6. Cl                                               f) Сульфур
Завдання 2. Знайдіть у періодичній системі хімічних елементів відносні атомні маси: Феруму, Натрію, Купруму, Оксигену, Алюмінію.
Завдання 3. Використовуючи ПСХЕ визначте число протонів, наступних елементів: Нітрогену, Бору, Магнію.
3.     Мотивація навчальної діяльності
Математичне завдання: Складіть одно -, дво - , трьохзначні числа, використовуючи цифри 1,2,3 протягом 30 секунд. Учні роблять висновок, що з цих цифр, можна скласти велику кількість чисел. Мало чи багато речовин можна утворити зі 118 хімічних елементів? Звичайно, що багато. Ось цим і пояснюється багатоманітність речовин — близько 20 000 000 речовин. Ще можна навести один приклад з буквами: із 33 букв утворюються всі слова, якими ми користуємось у повсякденному житті.
4.     Оголошення теми та мети уроку:
Тема уроку: «Хімічні формули речовин. Прості та складні речовини. Багатоманітність речовин. Лабораторний дослід  №4.  Ознайомлення зі зразками простих і складних речовин»
Мета уроку: Сприяти формуванню знань  про  багатоманітність речовин, «прості речовини», «складні речовини», «хімічні формули»; вивчити поділ простих речовин на метали й неметали; навчитися розрізняти прості й складні речовини.
5.     Виклад нового матеріалу
Подумайте: чи існує різниця між киснем і водою; залізом і кухонною сіллю; вуглекислим газом і воднем.
У залежності від того, які елементи входять до складу речовин, речовини поділяють на прості й складні.
Схема
Прості речовини
Молекула кисню, необхідного для дихання, складається з двох атомів Оксигену. Формула кисню – О2. Газ водень, формула якого Н2, складається з двох атомів Гідрогену. Золото являє собою набір атомів того самого виду – атомів Ауруму. Золото – проста речовина. Графітові стрижні олівців, вугілля, алмаз (формула яких С) – утворені атомами Карбону.
Речовину, утворену одним хімічним елементом, називають простоюH2, O2, Cl2, N2, C, Au, Fe, S.
Більшість простих речовин за звичайних умов перебувають у твердому стані, 12 є газоподібними і лише дві – ртуть і бром – рідини. Розрізняють прості речовини двох типів – метали і неметали.
   Складні речовини складаються  з атомів різних видів.
   Вода є складною речовиною, оскільки утворена двома елементами. Її молекула складається з двох атомів Гідрогену й одного атома Оксигену. Існує понад 20 млн складних речовин. До них відносяться оксиди, кислоти, основи, солі, органічні речовини.                                                         
Складні речовини не є сумішами простих речовин відповідних елементів. Залишається з’ясувати, чим відрізняються між собою складні речовини і суміші за допомогою демонстраційного досліду.
Демонстрація досліду.  На картон насипаємо залізний порошок масою 7г і сірку масою 4г. Розмішуємо їх. Що утворилося? Як розділити цю суміш? Розділяємо магнітом.
Учні переглядають відео «Відокремлення заліза від кристалічного сульфуру»
Демонстрація досліду.   Насипаємо суміш порошків заліза і сірки у пробірку і нагріваємо. Що спостерігаєте? Розбиваємо пробірку, висипаємо утворену речовину і спробуємо розділити залізо і сірку магнітом. Утворена сполука магнітом не притягується.
Учні переглядають відео «Взаємодія заліза та сульфуру при нагріванні»
Висновок: властивості сумішей і складних речовин різні.
Вправа «Класифікація простих та складних речовин»   https://learningapps.org/view2735371
Лабораторний  дослід №2 Ознайомлення зі зразками  простих і складних речовин. (додаток 1)
6.     Узагальнення нових знань та вмінь
Вправа «Прості та складні речовини»  https://learningapps.org/view2217401
7.     Домашнє завдання
Опрацювати параграф, читати конспект, виконати завдання 
Додаток 1
Інструктивна картка
Лабораторний дослід №4.
Тема: Ознайомлення зі зразками простих і складних речовин.
Мета: Ознайомитись зі зразками простих і складних речовин, їх фізичними властивостями.
Обладнання: хімічні стакани з назвами та формулами речовин
Реактиви: кухонна сіль, гранули цинку, залізні ошурки, шматочки мідного дроту, мідний купорос, сірка, вугілля, сода, вода, цукор.
Техніка безпеки
1.                           Під час роботи виявляйте обережність, додержуйте порядок і чистоту на робочому місці.
2.                           Приступайте до виконання завдання тільки після дозволу вчителя.
3.                           Виконуйте тільки ту роботу, що передбачена завданням чи доручена вчителем.
4.                           Не відволікайтеся самі й не відволікайте інших від роботи сторонніми розмовами.
5.                           Після закінчення роботи приберіть своє робоче місце і ретельно вимийте руки.
Хід роботи:
1.   Розгляньте речовини та визначте:
·       Агрегатний стан речовини;
·       Колір;
·       Відношення до води;
·       Запах;
2.   Розташуйте в один ряд прості речовини, а в другий – складні.
3.   Заповніть таблицю, записуючи назву кожної речовини у відповідну колонку.
РЕЧОВИНИ
ПРОСТІ
СКЛАДНІ





4.


План конспект уроку на тему: «Валентнiсть хiмiчних елементів. Визначення валентності елементів за формулами бінарних сполук»

Мета уроку: вивчити валентність, як основну властивість атома утворювати хімічні сполуки;  сформувати поняття «валентність атомів хімічних елементів», навчити учнів  визначати валентність за формулами бінарних сполук, збагачувати хімічний словниковий запас; встановити причинно-наслідкові зв’язки між місцем знаходження елементів у Періодичній системі хімічних елементів та їх валентностями; розвивати вміння працювати за аналогією; сприяти вихованню любові до праці шляхом залучення всіх учнів до навчальної діяльності.
Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу
Обладнання: періодична система хімічних елементів Д.І Менделєєва, мультимедійний проектор, презентація «Валентність хімічних речовин» на базі програми Microsoft Power Point, кулестержневі моделі, роздатковий матеріал.
Хід уроку:
1.     Організація класу
Доброго дня. Я рада вас бачити в кабінеті хімії. Сьогодні на нас чекає цікава праця, а епіграфом нашого уроку нехай стануть слова  Д.І. Менделєєва
 ( слайд 1) «...Хімічні формули говорять хімікові цілу істо­рію речовини».  Спо­діваюся, що час, який проведемо ра­зом, допоможе вам піднятися на ще один щабель у вивченні дивовижної науки хімії. І нехай одна із заповідей справжнього українця «Працюй на користь Україні» стане девізом нашого уроку.
2.   Актуалізація опорних знань, перевірка домашнього завдання
Зараз ми з вами на повторення матеріалу що розглядався на попередніх уроках. (слайд 2)
Вправа 1 Дано формули, назвати загальну кількість атомів елементів у сполуках.

Ca3 (PO4)2     Al2 (SO4)3    Cu (NO3)2   Fe (NO3)3  (NH4)2 CO3

Вправа 2 «Шерлок Холмс веде розслідування». (слайд 3)
За періодичною системою віднайти слідуючі хімічні елементи:
а) хімічний елемент входить до І групи головної підгрупи, 5 великого періоду, 6 ряду;
б) хімічний елемент входить до ІІІ групи головної підгрупи, 6 великого періоду, 9 ряду;
в) хімічний елемент входить до V групи головної підгрупи, 3 малого періоду, 3 ряду;
г) хімічний елемент входить до VІІ групи головної підгрупи, 5 великого періоду, 7 ряду. 2

Вправа 3 (Завдання із зовнішнього незалежного оцінювання з хімії). Встановіть відповідність, утворюючи логічні пари: (слайд 4)
 а) дві молекули води;                                  1. 2H2
б) три атоми Гідрогену;                               2. 2H2O
в) дві молекули водню;                                3.  3CO2
 г) три молекули вуглекислого газу            4. 3H
Молодці! Добре попрацювали.

 3.Мотивація навчальної діяльності
Для того щоб навчитися читати і писати певні твори з української мови чи літератури ми спочатку вивчили букви, далі навчилися складати склади і слова, а лиш після цього навчились складати речення та певні твори.
       В хімії ми вивчили певні хімічні елементи, а на попередньому уроці ви ознайомилися з тим, як записувати, читати, характеризувати  «хімічні слова»,  тобто хімічні формули.
     Як скласти «хімічне слово» - хімічну формулу?
    Відповідь на це запитання дасть нам поняття «валентність» з яким ми сьогодні починаємо знайомитись.(слайд 5)

4.Оголошення теми та мети уроку:

Тож записуємо до зошита число та тему нашого уроку: Валентнiсть хiмiчних елементів. Визначення валентності елементів за формулами бінарних сполук.

Сьогодні на уроці ми повинні з’ясувати: що таке валентність, запам’ятати валентність Оксигену та Гідрогену, усвідомити поняття „бінарні” сполуки, навчитися визначати валентніть за формулами бінарних сполук, за положенням елемента в періодичній системі хімічних елементів.
5.Виклад нового матеріалу
Що ж таке валентність? (слайд 6)
Валентність це важлива властивість атома. Її визначають за тим, скільки атомів приєднує даний атом.
Валентність позначають римськими цифрами, які записують зверху хімічного елемента.
 Одиницею валентності є валентність атома  Гідрогену. Він одновалентний.
Валентність  елемента – це здатність атома сполучатися з певною кількістю таких самих або інших атомів.
(слайд 7)
Максимальне значення валентності елемента збігається з номером групи Періодичної системи, де він розміщений.
Деякі елементи мають сталу валентність. Наприклад Н-І, О-ІІ, елементи І-ІІІ групи головноїх підгрупи.
Більшість елементів мають змінну валентність. Наприклад: Р-ІІІ, V, Cl-I,III, V, VII.
Елементи, які мають сталу валентність
Елемент
Валентність
Елемент
Валентність
Гідроген
I
Кальцій
II
Натрій
I
Барій
II
Калій
I
Цинк
II
Флуор
I
Оксиген
II
Берилій
II
Алюміній
III
Магній
II
Бор
III
Елементи із змінною валентністю
Елемент
Валентність
Елемент
Валентність
Хлор
I, III, V, VII
Ферум
II, III, VI
Бром
I, III, V, VII
Сульфур
II, IV, VI
Йод
I, III, V, VII
Манган
II, IV, VII
Меркурій
I, II
Хром
II, III, VI
Купрум
I , II
Нітроген
I, II, III, IV,V
Аргентум
I ,  II
Фосфор
III, V
Аурум
III, I
Арсен
III, V
Станум
II, IV
Карбон
II, IV
Плюмбум
II, IV
Силіцій
IV
Яким чином сполучаються атоми хімічних елементів між собою? (слайд 8)
Вправа 4. Давайте зараз спробуємо за допомогою кулестрижневих моделей побудувати кулестрижневі моделі таких сполук:

 води, (слайд 9),
амоніаку(слайд 10),
хлороводню (слайд 11),
метану(слайд 12).

Перевіряємо результати.
- Із скількох елементів складається кожна із  запропонованих вам складних речовин?       (Із двох).
Сполуки, які складаються із атомів двох елементів називаються БІНАРНИМИ сполуками. (слайд 13)
(слайд 14)
Алгоритм визначення валентності елементів у бінарних сполуках

1.Указуємо валентність елемента з відомою валентністю
II
Fe2O3
II
CO2
I
CH4
2.Множимо кількість атомів цього елемента на його валентність
3 · II=6
2 · II=4
4 · I=4
3.Ділимо отримане значення на кількість атомів іншого елемента
6:2=ІІІ
4:1= ІV
4:1= ІV
4.Записуємо значення валентності над символом цього елемента
ІІІ     II
Fe2O3
ІV  II
CO2
ІV   I
CH4
 Вправа 5 Робота у парах. Визначення валентності за формулами бінарних сполук під час виконання тренувальних вправ.

Завдання

1.     Cu2O,     CuO,     FeO,     Fe2O3
2.     P2O5,     PH3,     N2O,     NO,     NO2,     
3.     Н2S,     SO2,     SO3  ,  CO,     CO2,     
4.     HCl,    Cl2O5,     Cl2O7 ,  Hg2O,     HgO
Результати, одержані кожною групою, представники команд вписують у таблицю. (слайд 15)
Назва  хімічного елемента
Символ хімічного елемента
Валентність
Купрум
Cu

Ферум
Fe

Фосфор
P

Хлор
Cl

Нітроген
N

Карбон
C

Меркурій
Hg

Сульфур
S

Визначені значення валентності учні заносять в роздані таблиці, які дома рекомендується вклеїти у робочі зошити: (слайд 16)
Назва  хімічного елемента
Символ хімічного елемента
Валентність
Купрум
Cu
I, II
Ферум
Fe
II, III
Фосфор
P
III, V
Хлор
Cl
I, V, VII
Нітроген
N
I, II, II, IV
Карбон
C
II, V
Меркурій
Hg
I, II
Сульфур
S
II, IV, VI













V. Фізкультхвилинка (слайд 17)
Ми валентності вивчаєм
Присідаєм, присідаєм.
Змінна є і є постійна
Руки вгору піднімаєм.
Правил масу ми завчаєм
Раз, і руки опускаєм.
Помахали, відпочили,
Головою покрутили,
І на три спокійно сіли:
Раз, два, три
VІ. Узагальнення та закріплення знань.
Вправа «Пазл» https://learningapps.org/view2889882
І. Підсумок уроку
Вправа 7 « Продовжи речення» (слайд 21)
·                                                     Властивість атомів хімічного елемена зєднуватися з певним числом атомів того самого або інших хімічних елементів називається (ВАЛЕНТНІСТЬ)
·                                                     Валентність атома Гідрогену – (1), Оксигену - (2).
·                                                     Сполуки, які містять в своєму складі атоми двох елементів називаються (БІНАРНИМИ).
·                                                     Валентність можна визначати (за формулами бінарних сполук або за положенням елементів у періодичній системі хімічних елементів).
·                                                     Хімічні елементи можуть проявляти валентність (сталу та змінну)
Виставлення оцінок за урок
VІІІ. Домашнє завдання. (слайд 22)
Опрацювати параграф 10. Вправа 80,81(письмово).
(слайд 23)









































Комментариев нет:

Отправить комментарий